Воїн. Тарас Давидюк, друг Старий
3 листопада, захищаючи Україну, на околицях Роботиного Запорізької області загинув Тарас Давидюк, друг Старий. Дійсний Член Молодіжного Націоналістичного Конгресу, член Національної скаутської організації України — Пласт Тарас Давидюк, друг Старий.
Надзвичайно світлий, добрий, праведний чоловік, який все своє життя з 16-тирічного віку і до моменту загибелі віддав повністю на служіння незалежній Україні. Коли почалась війна, більшу частину свого часу Тарас присвятив їй, встигаючи паралельно з тим не забувати і про інформаційну ділянку нашої боротьби, і про виховання майбутнього покоління.
Тарас у громадсько-політичному секторі та у лавах Молодіжного Націоналістичного Конгресу
З 10 класу друг Старий, а тоді ще “Німець” (через те, що постійно слухав Rammstein і вивчав у школі німецьку мову, друзі стали його так кликати) долучався до «Молодого Руху» в Рівному та став дописувачем газети «Рушійна Сила».
“У 2002-2003 роках, на Рівенщині був великий національний здвиг через 60-ту річницю Волинської трагедії, яку поляки називали «волинська різня». Тарас разом з молодими активісти робили все для того, щоб розбудити історичну памʼять та розказати на весь світ, що все було не так, як намагаються показувати поляки та тодішня влада.
Тарас з друзями обходили майже всі села з хати в хату, щоб зняти свідчення про злочини польських шовіністів на Волині. Польська влада тоді хотіла односторонньо визнати на весь світ, що українці проводили геноцид полякам, і тодішня влада, спочатку потурала цьому. Але згодом вдалось підняти правду і розповісти, що відбулося насправді”, — згадує про Тараса друг Пісня, Володимир Пастушок
Разом з «Молодим Рухом» Тарас активно почав долучатися до новоствореного осередку МНК у Рівному.
“Одного разу на один з найскладніших таборів МНК приїхав високий стрункий студент в окулярах, що тоді само по собі викликало легку посмішку. Бо життя у лісі, смуги перешкод, бокс, регбі, впоряд, нічні алярми з вимаршами й смолоскипами ззовні ніяк не пасували цьому інтелектуалу. Але він впорався і, завдяки своїй відповідальності, навіть став ройовим. І ця риса — ти знав, що на Тараса завжди можна покластися, — найкраще характеризувала його в усьому. Чи то лекція з історії визвольного руху, чи то понівечення чергового ідола російсько-більшовицьких окупантів, якими тоді рясніла вся Україна”, — говорить про друга Старого Андрій Клименко.
МНК та “Молодий Рух” на Рівненщині діяли злагоджено і системно. Всі спільно у цілковитій згоді, без конкуренції та хворобливих амбіцій закладали підвалини Помаранчевої революції. Тарас, як студент острозької Академії, був одним з небагатьох, хто підтримував “Помаранчеву революцію” і допомагав у підготовці до неї. Створював рух опору та агітував проти Януковича, якого підтримувало ледь не все студентство Академії. Тарас не боявся висловлювати свою думку проти Януковича.
Уже 2006 року Тарас очолив Рівненський обласний осередок МНК. Згодом став членом Центрального Проводу МНК. Був активним організатором гри “Гурби-Антонівці”.
З перших днів студентських заворушень на Майдані у листопаді 2013, активно долучився до протестів. Згодом став добровольцем у складі 14-ї сотні Самооборони Майдану "Вільні Люди".
Війна та служба у лавах Збройних Сил України
З початком російсько-української війни пішов служити добровольцем до батальйону «Гарпун». Друзям, які переймалися таким рішенням, він відповідав: «Я йду в армію не вмирати, а вбивати».
Тарас двічі підписував контракт: спочатку у 2016, а пізніше у 2020 році. Служив у 130 окремому розвідувальному батальйоні. З початку повномасштабного вторгнення воював у складі свого 130 розвідбату, в якому він був в оперативному резерві, а пізніше вже у 14 окремому полку. Власне в складі якого він і загинув.
Професійна Діяльність
Тарас навчався в Острозькій академії за спеціальністю «політолог».
Коли переїхав в Суми, 3 роки працював вчителем історії та педагогом-організатором, дуже любив цю роботу. Після того, як повернувся в Рівне, почав працювати журналістом у газеті “Волинь”. У 2019 році Тарас Давидюк заснував власне видання «Горинь.інфо», в якому він чітко висвітлював теми війни, патріотизму, патріотичного виховання, відновлення історичної пам’яті, боротьби з колаборантами, п’ятою колоною, з московським патріархатом, писав про інформаційну гігієну.
* * *
Друг Старий — жив за націоналістичним законом. Він ніколи нікого не засуджував, не обговорював, не заздрив. Він пройшов дуже правильним, правдивим шляхом, і абсолютно не лукавив. Його ніколи не цікавили матеріальні статки. Він хотів служити державі, та боротися на всіх фронтах, боротися на випередження, будити українське суспільство, яке було в глибоко летаргічному сні. Тарас намагався будити всіх і робив це з останніх сил.
18/44 Знай, що найкращою ознакою українця є мужній характер і вояцька честь, а охороною України — меч.
