Яким має бути справжній Лицар сучасності?
Коли ми чуємо слово “лицар”, у нашій уяві одразу виникає образ сильного середньовічного воїна в сталевих обладунках та з мечем. А ще, ми одразу згадуємо ті чесноти, якими має володіти людина, гідна називатися Лицарем. Це образ, що має всі якості характеру, які потрібно в собі виховувати сумлінною працею і навчанням. Для цього необхідно йти на компроміс із собою, переборювати лінь, виходити із власної зони комфорту: не тільки фізичної, але й моральної.
В українській історії є чимало прикладів людей, яких можна назвати справжніми Лицарями. Вони не носили важких обладунків, не всі з них вміли добре тримати зброю в руках. Проте своїми діями вони показали зовсім протилежне.
Як от Олена Теліга — людина лицарської чести, мужня та водночас мила жінка, зброєю якої було слово.
Василь Стус — запальна та сильна духом людина. Він вирішив йти проти системи, боротися до останнього своїми віршами, які досі надихають тисячі людей.
Отець Омелян Ковч — священик, військовий капелан УГА, усе своє життя присвятив служінню Богу та Україні, а згодом й загинув боронячи ці дві найвищі цінності.
Таких прикладів в історії є чимало.
Проте, чи існують лицарі у сучасному світі?
З 16 по 19 липня відбувся вишкільно-мандрівний табір “Лицар Чести”, на якому молодь дізнавалася та виховувала в собі лицарський дух.
Через карантинні обмеження формат та місце змінилися, і замість стаціонарного табору відбулася вишкільна мандрівка Сколівськими Бескидами. Тож учасники мали змогу не тільки поринути у таборову атмосферу, але й відвідати цікаві історичні місця нашої країни: скелі Тустань (поблизу с. Урич), водоспад Гуркало та навіть підкорити гору Парашку (1268 м), де відбулося офіційне закриття табору.
Маршрут був не з легких, кожного дня учасники проходили близько 20 кілометрів горами, переходили річки, йшли під палючим сонцем та зливами, несли важкі наплічники. Хоч майже в кожного була думка здатися, залишити все і поїхати додому, та гірські краєвиди, підтримка побратимів і сила волі не давали ногам зупинитися. Так за весь табір учасники подолали понад 75 км за 4 дні!
Також учасники послухали гутірки на теми:
— ідеологія українського націоналізму
— мандрівництво
— катехизис українського націоналіста
— гібридна війна
Окрім треку, табір був насичений вишкільними елементами:
— вольовий змаг (якомога довше простояти з піднятими руками, цього року було побито рекорд табору — подруга Крістал вистояла 121 хв)
— вовче коло (на землі робиться коло з мотузки, завдання учасника викинути суперника з нього)
— концтабір (завдання учасників усім табором перебратися через натягнуту мотузку і не зачепити її).