Четверта гілка влади
Росія кожного дня отруює нашу країну через різні сфери, у яких роками процвітали її впливи. Однією із таких сфер є наші ЗМІ. Роками на це ніхто не звертав уваги. Проте на тлі гібридної війни проблема кожного разу все ясніше поставала перед свідомим суспільством.
Четверта гілка влади - словосполучення, яким визначають пресу та її вплив у соціумі.
І це не просто так. За допомогою масової інформації можна впливати на громадську думку, як на стан масової свідомості. ЗМІ сприяють тим самим найкращій реалізації цілей суб'єктів соціальних інтересів. Цей факт став підставою виникнення терміну «четверта влада», яка наділяє масові комунікації якимись особливими владними повноваженнями. В контексті глобалізації деякі люди називають журналістику навіть не четвертою, а першою владою.
Люди, які володіють телеканалами, газетами, радію чи інтернет виданнями можуть керувати думкою суспільства, що у свою чергу відображається на абсолютно усіх процесах у країні. Велика частина українського інформаційного поля роками належить особам, які публічно показують свою проросійську позицію, не визнають окупаціїх Криму, війни на Сході та розповідають байки про “братні народи”.
Найбільш відомий, давній та «пабєдоконцетрний» є телеканал «Інтер».
Трансляція чемпіонату світу з футболу, що відбувався у Росії, концерт річниці «Великої Вітчизняної», що має назву «Перемога одна для всіх» - це далеко не всі порушення каналу, за які він мав залишитись ліцензії проте і досі нею володіє.
Власниками телеканалу були Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін. Льовочкін - колишній голова Адміністрації президента Віктора Януковича, зараз він є народним депутатом від "Опозиційного блоку". Фірташ знаходиться у Відні, де був затриманий в 2014 році. МВС України заявило, що на батьківщині його чекає арешт. Наразі 80% акцій належать Віктору Медведчуку.
Хто є власником телеканалу «112» здогадатися не важко. Влітку 2018-го в ефірі значно почастішали згадки про Віктора Медведчука в позитивному руслі.
За документами канал переписали на громадянина Німеччини Едуарда Катца, його ж представили аудиторії каналу як нового власника. Однак за даними журналістів, Едуард є підставною особою, а справжнім неофіційним власником є Віктор Медведчук.
Давайте трохи згадаємо, хто ж такий Медведчук. Від середини 1970-х років він був співробітником КДБ СРСР. Далі його діяльність перейшла у адвокатську. Найвідомішого справою, які вів Віктор Медведчук є “захист” поета дисидента Василя Стуса. Останній багаторазово відмовлявся від свого "захисника". Юристи, аналізуючи судову справу дисидента, вже 35 років потому констатували, що адвокат Медведчук порушив свій професійний обов'язок, фактично відмовився від захисту Стуса, чим грубо порушив право останнього на захист у суді. Поета засудили до максимального покарання – 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Під час суду над Стусом Медведчук заявив, що “всі злочини поета заслуговують покарання". Ім'я Медведчука пов'язують із кривавими подіями на Євромайдані. За даними ЗМІ, у найкритичніші моменти Революції Гідності Янукович радився саме з Медведчуком. За час Євромайдану вони провели 54 телефонні розмови!
12 грудня 2013 року він висловив готовність воювати проти учасників протестів на Майдані у Києві. За день до початку анексії Криму політик утік із півострова з родиною у Швейцарію. Того ж року США наклали на нього персональні санкції. Після початку війни кум Путіна стає єдиною зв'язковою ланкою між Україною і Росією.Попри заборону прямих авіасполучень між Україною і РФ, Медведчук здійснює до сусідньої країни-агресора чартерні польоти.Медведчук братиме участь у виборах до Верховної Ради у 2019 році. Нещодавно він увійшов у партію Вадима Рабіновича, в якій відповідатиме "за напрям із встановлення миру з РФ та відновлення переговорів із СНД". Експерти вважають, що на цей дует ставку робить Кремль.
Наступний не менш скандальний та проросійський телеканал - «News one». Ще донедавна власником телеканалу був Євген Мураєв - лідер політичної партії «НАШІ», який зняв свою посаду на президентських виборах на користь Олександра Вілкула, а на парламентських виборах балотується від партії «Опозиційний блок». Проте, наприкінці 2018 з’явилась інформація, що власником телеканалу став Тарас Козак - близький друг Віктора Медведчука.
До цього списку явних «рупорів Кремля» не можна не віднести телеканал «Zik». До червня 2019-го власником був Петро Димінський, згодом канал купив політик Тарас Козак. З першого погляду Тарас Козак є дуже не примітною політичною особою і сказати про нього, окрім того, що він майже не бере участі в голосуванням ВР нічого. Така його не публічність не може пояснити його нещодавні покупки. Навіщо телевізійні канали людині, яка не виходить в ефіри і не є рушієм політичних ідей.Тарас Козак багато років знаходиться в дружніх стосунках з кумом російського президента Віктором Медведчуком, і придбання каналу пов’язують саме з цим. Козак живе в приватному будинку фірми дружини Медведчука на Оболоні. Приймальня нардепа – в будівлі, де головний офіс Медведчука. Козак літає на одному борту з Медведчуком, в інтернеті є фото як Козак переходив пішки в Крим.
Про прибутковість вищезгаданих телеканалів говорити важко, тоді ж для чого вони?
відповідь проста - медійна сфера посідає вагоме місце на політичному гральному полі.
Пропаганда міфу про братні народи, регулярні інтерв`ю колишніх регіоналів, відкрите позиціонування війни на Сході, як громадянської, невизнання окупації Криму, поширення ідей миру і компромісу з Росією - все це теми, які вигідні власникам цих телеканалів,не тому, що в них дуже теплі душевні потяги до країни агресора, все це великий бізнес. Кожному з них вигідно мати дружні стосунки з Росією, адже кожен не хоче втрачати ласий шматок прибутку від експорту на країни СНД.
ЇМ НЕ ВАЖЛИВІ ДУМКИ ЛЮДЕЙ, ВОНИ САМІ ХОЧУТЬ ТВОРИТИ ЦІ ДУМКИ І КЕРУВАТИ НИМИ.
