У 20-30-тих роках в Україні (зокрема, на Сході) почала поширюватися україномовна культура. Лише в Харкові налічувалося близько 5 000 митців, які були відродженням української культури. Проте їх почали знищувати через антиукраїнські настрої радянської влади. Ці події надовго викреслили зі сторінок історії та літератури на цілі десятиліття. Згодом те покоління інтелігенції назвали «Розстріляним відродженням». 

До цього списку належить і український поет, літературознавець і перекладач Михайло Опанасович Драй-Хмара. Він народився 10 жовтня 1889 року на Черкащині. Після закінчення колегії ім. Галагана Михайло вступив до теперішнього КНУ на історико-філологічний факультет. Стажувався за кордоном: у Бухаресті, Будапешті, Загребі та Белграді. У зв'язку з війною Київський університет евакуювали у Саратов, а Драй-Хмару відрядили в Петроградський університет. Йому також пропонували посаду професора в Празькому університеті, але Михайло відмовився й повернувся в Україну. Працював у Кам’янець-Подільському та Києві. Цей чоловік став одним з найпопулярніших неокласиків 30-тих, був тодішнім найбільшим патріотом України серед митців. Знав понад 19 мов, переклав безліч творів світових класиків. Мав великий творчий доробок своїх віршів:

Я  світ  увесь сприймаю  оком,

бо  лінію  і цвіт  люблю,

бо  рала  промінні  глибоко

урізались  в мою ріллю.

Чому Михайло Драй-Хмара вважається непересічною постаттю в українській літературі? 

У 20-тих роках він написав поезію «Лебеді», яка стала знаковою для нього та всіх неокласиків. Оцінка цього твору виходила за рамки літературної полеміки, набирала характеру політичних доносів і стала вироком для Михайла. А все через такі рядки:

 Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття

веде вас у світи ясне сузір'я Ліри,

де пінить океан кипучого життя.

Радянська влада побачила в цьому екстремізм і заарештувала, звинувачуючи в українському націоналізмі. Але Драй-Хмару відпустили через відсутність доказів після кількох місяців допитів у відділку НКВС. Протягом наступних кількох років не переставав писати:

Зоріти  ніч і бути  з вами,

холодно-росяні  поля,

і  слухать,  як гуде з  нестями

і  стугонить  вночі земля...

Як  в темряві  усе завмерло!

Хруский  на серці  стигне лід,

і  з неба  падають, мов  перли,

огненні  сльози Персеїд.

У вересні 1925 року поета вдруге заарештували за те, що продовжив писати. Михайло був одним з небагатьох, хто на допитах не зламався, не наговорив ні на себе, ні на товаришів. Помер 19 січня 1939 року. За неофіційною версією Драй-Хмара став на місце смертника під час одного з чергових розстрілів кожного п’ятого в шерензі, врятувавши цим дев’ятнадцятирічного юнака.

Михайла Опанасовича Драй-Хмару було реабілітовано лише в 1989 році. До наших днів, на жаль, збереглася лише десята частина з усіх творів, адже всі рукописи знищили ще під час допитів у НКВД. Проте пам'ять про цього поета збереглася й дотепер, адже в жовтні ми відмічаємо 130-літні роковини від його дня народження.