Україна продовжить занурюватись у війну.

Безповоротно.

Російській імперії абсолютно байдуже за якого Президента України їм вдасться провести демонтаж нашої державності.

Виборча і політична мантра "миру" стала гачком для Зеленського після перемоги. Росія наввипередки нав’язала свій порядок досягнення “миру”, заручившись підтримкою своїх енергетичних союзників Німеччини та Франції. Ті в свою чергу вже неодноразово на найвищому політичному рівні довели, що колективна безпека Європи є міфом. ЇЇ підточили власні ж підписанти.

Президент підозрює, що особистий політичний результат на виборах дасть змогу не менш віртуозно змагатись в дипломатії серед тертих учасників Нормандської четвірки. Він почав комунікувати, що цей формат — єдиний варіант досягнення “миру”. І тут Москва встромила йому другий гачок. Зрозумівши, що “рибка проковтнула”, останні почали вигадувати нові умови, за яких можливо зустріч у Нормандському форматі відбудеться, але це ще не точно. Кожна з чергових висунутих умов Росією є новими гачками, де Україна повинна піти на додаткові поступки, якщо хоче отримати передумови бажаного "миру". Гарантій ніхто не дає, але й ви самі визнали, що альтернативи немає.

Де тут безповоротність? Президент може годинами на марафонах розповідати, що ніхто капітулювати не буде, але це лише технологія зняття напруги. Реальні кроки на Донбасі, призначення РНБОУ, коментарі Пристайка та Богдана свідчать про те, що рибка сіла міцно. Абсолютно ірраціонально, не володіючи жодними гарантіями досягнення безпеки.

1. ОП намагається нівелювати і дискредитувати чисельні акції “Ні капітуляції”, де громадськість пробує пробити броню інфантильності влади у питанні війни з Росією.
2. Натомість вони знімають фільм і реалізовують на своїх громадянах цілу інформаційно-психологічну операцію на тему: “Президент довідався в людей, що ті хочуть розведення військ”. А їм точно розповіли про реалії життя "сірої зони"?
3. Штаб ОСС плутається та маніпулює інформацією про обстріли. Офіс Президента ініціює "розведення" (абсурдне слово, якщо мова йде про Збройні сили України і війну на нашій території) без дотримання власної ж позиції про 7-денну тишу в зоні “Золоте-4”.
4. Очільники МЗС Росії, Франції та Німеччини схвально сигналізують, що Україна правильним боком входить у вікно можливостей, яке за їхніми словами “можливо вже ніколи не повториться”.

За таких дій української влади поняття міжнародної “Антипутінської коаліції” згасатиме у світі. І це обома руками підтримуватимуть країни, яких ми вмовляли відставити приватний інтерес і трішечки проявити турботи про безпеку Східної Європи.

Чітка позиція негайної деокупації Донбасу та Криму пропадає "як роса на сонці".

Але це ж наче мав бути сценарій про ворогів?

Росія методично починає вислизати з під санкцій. Це абсурдно, але наша безпека починає все більше залежати від добросовісності виконання умов договору Росією, від доброї волі терористів, від зірок.

Ми повільно заходимо у поглиблення війни, з активною міжнародною підтримкою та власною політичною імпотенцією.

Чому нові витки війни з Росією будуть болючішими для нас у наступні роки?

Бо вдавана телевізійна реальність завершується там, де починаються нові втрати. Війна для слабкого завжди буде втратою: людей, гідності, територій, впливу та майбутнього. В Російській імперії існує лише один формат "миру" — поневолений народ. А всі втомлені від війни — найкраща цільова аудиторія.

А політичний рейтинг в результаті опиниться там, де і кожного попереднього Президента України.

Готуймось до тривалої оборони. Формуймо єдність навколо активного захисту держави.

 

Фото: Маркіян Лисейко
24 серпня, 2014 року, Іловайськ.