ПРОСТИМИ СЛОВАМИ ПРО: ескалацію російських військ та виступ Зеленського у Мюнхені

1. Збройні формування РФ збільшили кількість обстрілів наших територій

У зоні бойових дій на сході України за три минулі доби бойовики 248 разів порушили режим припинення вогню. Схоже загострення, але з використанням меншої кількості озброєння, було лише минулої весни. Останні місяці цифри тримались в середньому на рівні 50 обстрілів в тиждень. Статистика підтверджує, що зараз один з найгарячіших моментів для України.

Важливо, що снаряди російська сторона запускає не тільки по позиціях наших військових, але й в сторону мирних мешканців.

Це робиться, щоб:

Створити хаос та паніку серед мирного населення.
Продемонструвати нашим громадянам, що Україна слабка і не може подбати про їхню безпеку.
Вплинути на суспільну думку з тезою «треба поступатись суверенітетом, але головне щоб не було смертей».

Українська влада мала передбачити такий розвиток подій ще рік тому. Президент, уряд та парламент мали перерозподілити бюджет таким чином, щоб витрачати його не на «Велике будівництво», а на створення умов для безпечного перебування громадян у прифронтовій зоні та посилення обороноздатності нашої армії.

2. Президент України Володимир Зеленський виступив на Мюнхенській конференції з безпеки

Зеленський заявив, що Україна скликатиме саміт країн-учасниць Будапештського меморандуму, і, якщо він не відбудеться або не надасть Україні гарантій безпеки, Київ визнає меморандум 1994 року недійсним. Він також звернувся до ООН та закликав країни діяти, назвавши нинішні правила у світовій політиці сиропом від кашлю, "коли потрібна вакцина від коронавірусу".

У своїй промові Зеленський звинуватив міжнародну спільноту у бездіяльності, зокрема у питаннях щодо стримування РФ, вступу України до НАТО та ЄС, і наголосив, що Україна не веде і не планує наступальних дій на Донбасі.

Є різне бачення в людей щодо виступу президента. Проте слід окреслити одну важливу деталь для всіх — Будапештський меморандум похований давно і воскресити його неможливо. По-перше, він не має жодних юридичних зобов'язань в рамках міжнародного права. По-друге, це був зовсім інший час та інші світові виклики, які не слід порівнювати із сьогоденням.

Якби всі інші від Росії підписанти могли щось реально змінити, то невже вони б цього не зробили? У промові слід було подякувати союзникам, а не казати, що зроблено мало. Західні партнери ніяк не змінять свою позицію після слів Зеленського. А що далі — здогадатись не важко. Будуть побиті горшки, які лише послаблять нас у війні з Росією.

3. Росія та США продовжують листуватись про «гарантії безпеки»

Загалом документ складається з одинадцяти сторінок. Другий розділ присвячений Україні. Там заперечується загроза російського вторгнення, а слова про «відповідальність Росії за ескалацію» розцінюються як «спроба чинити тиск та знецінити пропозиції Росії щодо гарантій безпеки». Далі наводяться тези російської пропаганди, які часто повторюються владою РФ: про те, що, розпочавши агресію проти України, РФ нібито не порушила Будапештський меморандум; що Росія не окуповувала Крим та не «розпалювала війну на Донбасі».

МЗС РФ заявляє, що для деескалації ситуації навколо України «принципово важливим» є виконання п`яти умов:

Примус Києва до виконання Мінських домовленостей на умовах Кремля.
Припинення постачання Україні зброї.
Відкликання всіх західних радників та інструкторів.
Відмова країн НАТО від будь-яких спільних навчань з ЗСУ.
Виведення всіх раніше поставлених Києву іноземних озброєнь за межі української території.

Обстріли з боку російських найманців на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей були синхронізовані з датою публікації МЗС РФ цього тексту. Росія таким чином продемонструвала США, що не буде миритись зі світовими порядками і підніматиме ставки й надалі. Також з цього тексту можна зрозуміти, що Кремль продовжить вести війну в першу чергу під чужими прапорами. Ця письмова відповідь має на меті виправдати збільшення кількості постачання озброєння для так званих Л/ДНР.

4. Україна збільшила свій товарообіг із Росією

Восьмий рік триває російсько-українська війна. Щоденно Кремль намагається послабити нас у різних сферах, у тому числі в економіці. І замість того, щоб гідно відповідати поставленим викликам, ми, навпаки, допомагаємо ворогу.

За даними Державної митної служби, зростання торгівлі між Україною та Росією за минулий рік становило майже 39%. Загальний товарообіг є на рівні 10,1 мільярда доларів. Дві третини цих коштів — це закупівлі з нашого боку.

Найбільше було поставлено енергоносіїв. У списку є вугілля, дизельне паливо, скраплений газ тощо. Росія в будь-яку мить може зірвати ці поставки і створити аварійні ситуації на наших підприємствах. Викликає негатив і те, що ми постачаємо до Росії велику кількість металопродукції. Нею росіяни створюють та модернізують військову техніку, щоб потім нас вбивати. Слід розуміти, що мова йде вже не лише про економічно складову, але й про національну безпеку загалом.

Досить часто ми апелюємо до Заходу, що вони знаходяться на гачку Росії, проте самі ж у схожій ситуації. Як після цього можна вимагати в Німеччини не запускати "Північний потік-2" і чекати позитивної реакції?