ПРОСТИМИ СЛОВАМИ: угоду між Україною та Туреччиною, союз Китаю та РФ
Союз між Китаєм та Росією, письмові відповіді США та ЄС щодо "гарантій безпеки", а також поглиблення співпраці України з партнерськими державами – минулий тиждень видався насиченим для України.
1.Китай та Росія стали по один бік проти демократичного світу
4 лютого в Китаї розпочались зимові Олімпійські ігри. Важливі вони не лише з огляду змагань між спортсменами, але й тим, що на них приїхало вище політичне керівництво багатьох держав. Саме на таких подіях найчастіше відбуваються перемовини щодо важливих рішень.
На жаль, політичний устрій Китаю є антидемократичний. Багато років вожді цієї держави робили все, щоб КНР стала першою в світі в економічній, військовій, технічній та інших галузях за будь-яку ціну. Для досягнення своїх планів вони повинні активно протидіяти США. Саме наші американські друзі є головною перепоною для отримання бажаної першості. Вже класично стало те, що ворог мого ворога є моїм другом.
По суті це і стало причиною, чому Путін та Сі Цзіньпін пішли на зближення. Вони опублікували спільну заяву, згідно якої виступають проти розширення НАТО, де США є основним гравцем. Відтак Китай фактично підтримав путінський ультиматум до НАТО, озвучений у грудні минулого року: Кремль тоді вимагав гарантій, щоб до Альянсу не приймали Україну, Молдову та Грузію. Важливо й те, що російський Газпром збільшив обсяг продажу газу китайській національній нафтогазовій корпорація CNPC. Виходить так, що КНР досить вагомо спонсоруватиме російський уряд, який веде війну проти нас.
Зараз є важливими наступні кроки української влади у зв’язку з цими подіями. Нам слід припинити загравати з Компартією Китаю, оскільки це не принесе нам нічого хорошого. Потрібно обирати повну співпрацю із Заходом, а не з червоним режимом Сі Цзіньпіня.
2.У ЗМІ з’явились копії письмових відповідей США та НАТО на вимоги Росії щодо "гарантій безпеки"
Наші союзники очікувано відкинули більшість основних російських пропозицій. США та НАТО ще раз наголосили, що політика відкритих дверей Альянсу залишатиметься чинною і ніхто її не переглядатиме. Це означає, що будь-яка держава матиме право стати членом НАТО, якщо захоче і відповідатиме критеріям.
Союзники підкреслили, що вони не становлять загрози для Росії, тому вимоги Москви не можуть бути нічим виправдані. Великою різницею між Заходом та Росією є манера комунікації. Путін завжди поводиться як диктатор мовою ультиматумів. Захід ж не вдається до емоцій, спокійно вислуховує та висловлює свої пропозиції.
Унаслідок цього НАТО запропонувало Росії: відновити всі військові зв’язки комунікації; відновити роботу представництв НАТО та Росії у Москві та Брюсселі; створити «гарячу лінію» для екстреного зв’язку; вивести війська з України, Молдови та Грузії та продовжувати брати участь у мирних перемовинах для вирішення конфліктів в цих країнах; відмовитися від агресивної риторики та погроз щодо членів НАТО та інших держав; продовжувати обмінюватися інформацією про проведення військових навчань, підвищити їхню прозорість; запобігати небезпечним інцидентам у морі, в повітрі та космосі, забезпечити безпеку кіберпростору.
Загалом наші союзники готові вибудовувати конструктивні відносини з Росією та продовжувати діалог. Але найголовнішою умовою для цього є відведення російських військ від українських кордонів. Кремль отримав чергового дипломатичного ляпаса у свій бік.
3.Україна посилює співпрацю з Польщею та Великобританією
За словами голови МЗС України, Київ, Варшава та Лондон створюють союз, який покликаний реагувати на загрози європейській безпеці з боку Росії, а також щоб посилювати економічну співпрацю між країнами.
Стратегії щодо створення малих альянсів є потрібними для України. Це зміцнює наші геополітичні позиції, поки ми не стали членами НАТО. Важливим чинником є й те, що швидкість прийняття рішень між трьома учасниками союзу є значно меншою, ніж у великих об’єднаннях. Непотрібно довго збиратись, шукати консенсуси, долати вето тощо. Це допоможе у разі необхідності швидко направляти засоби та сили для ведення оборонної війни, протидіяти кіберзагрозам тощо.
Загалом Великобританія та Польща дуже агресивно налаштовані до РФ. Туманний Альбіон не раз зазнавав різного роду атак з боку Кремля всередині держави. Також після виходу з Європейського Союзу британці хочуть показати свою могутність. Для них важливо бути впливовим політичним гравцем в регіоні. Польща ж знає, що географічно близько знаходиться до Росії, тому не варто розслаблятись. Вони розуміють, що в них може бути сильна держава лише у тому випадку, якщо поряд буде стабільна Україна.
4.Україна й Туреччина підписали угоду про зону вільної торгівлі
Туреччина встановить нульове мито на 10 337 товарів, що експортуються Україною. Ще на 1 348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита. Мінекономіки прогнозує, що угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України. Цей документ щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств. За підсумками 2021 року, товарообіг між Україною і Туреччиною зріс на 52% та продовжить зростати у 2022 році.
Укладена угода сприятиме не лише активізації торгівлі, створенню нових робочих місць, трансферу технологій, але й стане хорошим запобіжником для Росії. Туреччина буде тепер більше зацікавлена в стабільній Україні, адже матиме безпосередньо вигоду від цього. Ердоган сприятиме тому, щоб Путін не реалізовував свій план щодо захоплення територій України.
Важливим елементом буде співпраця між Україною та Туреччиною у сфері оборонної промисловості. Незабаром в нас почнуть будувати завод для виробництва військових безпілотних дронів "Байрактар", яких обладнають двигунами з "Мотор Січ".
Кремль дуже не любить байрактари. Масштабне застосування Туреччиною в сирійському Ідлібі безпілотних літальних апаратів в лютому-березні 2020 року яскраво засвідчило, яку важливу роль на сьогодні відіграють сучасні технології, і як бойові дрони реально можуть змінити хід бойових дій. Ці БПЛА дали чітко зрозуміти Путіну, що його війська можуть бути вмить розбиті.
