Простими словами про: переговори з РФ, кібератака та санкції
Збільшення присутності військових РФ поблизу наших кордонів, міжнародні переговори стосовно майбутнього України, а також невдачі української влади – тиждень, що минає, був нелегким. Проте ми продовжуємо свою боротьбу за розвиток!
В цій статті коротко та простими словами про основні події цього тижня.
У понеділок, середу та четвер відбулись надважливі двосторонні переговори стосовно майбутнього України. Росія зустрічалась у різні дні із представниками США, НАТО та ОБСЄ.
Кремль хотів отримати так звані "гарантії безпеки", які мали б обмежити подальше “розширення НАТО, у тому числі приєднання України до їхнього складу".
Показовими під час двосторонніх зустрічей виявились слова заступника міністра закордонних справ Олександра Грушко, який пригрозив силою, якщо Росія не отримає бажаного. "У нас є комплекс законних військово-технічних заходів, які ми будемо застосовувати, якщо відчуємо реальну загрозу [нашій] безпеці, і ми вже відчуваємо [це]", – сказав він.
Метою цих переговорів було врегулювання напруженої ситуації, яка все більше нагадує період холодної війни. На жаль, зрушень в кращу сторону ми не отримали, оскільки Путін не відводить війська, а продовжує їх накопичувати. Проте наші союзники пройшли перевірку на вірність. Вони не зрадили інтересам нашої держави та показали свою одностайність стосовно неприпустимості диктаторської поведінки Путіна. Усі вимоги стосовно України були відкинуті.
14 січня відбулася масова кібератака, яка зруйнувала урядові веб-сайти.
Кремль не взяв на себе відповідальність, але вже відомо, що ці дії вчинила хакерська група UNC1151, пов’язана з розвідками Білорусі та РФ. Вони мають досвід кібернападів на Литву, Латвію, Польщу, Україну та неодноразово поширювали наративи, що засуджують присутність НАТО в Європі.
Сайти Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ, Держказначейства і ще десятків державних органів України, портал держпослуг “Дія” тощо не функціонували повністю або частково. Це не слід залишати поза увагою, адже українська влада хоче в майбутньому організувати електронне голосування на виборах та референдумах. Тільки уявіть, які загрози це може мати для України. Хакерам при потребі не буде важко змінити дані в електронних системах. Для безпеки України важливо не впроваджувати такі зміни.
13 січня Рада Європейського Союзу повідомила про продовження ще на пів року економічних санкцій проти Російської Федерації.
Санкції ЄС проти Росії продовжуються на кожні пів року після політичних рішень самітів Євросоюзу на підставі оцінки перебігу виконання Мінських угод щодо врегулювання конфлікту в Україні за повідомленнями країн-учасниць Нормандського формату – Німеччини та Франції.
Економічні санкції включають: обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для п’яти російських фінансових установ та їхніх дочірніх підрозділів, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній; експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю; запровадження заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії; обмеження доступу Росії до окремих технологій і послуг, що мають стратегічне значення та можуть використовуватися для розробки та видобутку нафти.
В ЄС є багато бізнесу, який безпосередньо пов’язаний з РФ. Щороку ці люди намагаються лобіювати інтереси через політиків на свою користь. Кожного разу з’являється все більше побоювань, що санкції можуть послабитись, але, на щастя, це не стається. Росія настільки нахабно себе поводить, що інших рішень наші союзники приймати не можуть.
На тлі напруженості у відносинах з Російською Федерацією через Україну Європейський Союз має намір закріпити сильнішу підтримку своїх східних партнерів, серед яких наша держава, у тому числі у сфері безпеки та оборони.
Очікується, що його офіційне ухвалення лідерами ЄС відбудеться в березні. “Будучи близькими партнерами ЄС, конкретні діалоги з Грузією, Україною та Молдовою зміцнюватимуться в таких галузях, як протидія гібридним загрозам, дезінформація та кібербезпека”, – йдеться у заяві.
Також цього тижня у Литві Рада державної оборони затвердила план підтримки України. Він включає низку практичних заходів, а саме: збільшення кількості інструкторів у тренувальній місії та матеріальну допомогу. Матеріальна допомога – це летальна, нелетальна зброя та гуманітарна допомога – наприклад, продовження програми лікування та реабілітації для українських військових у Литві.
ЄС та держави Східної Європи намагаються допомогти Україні практичними речами. На щастя, некомпетентність більшості високопосадовців та нестача коштів в бюджеті компенсується допомогою наших союзників та волонтерів. Якби не ці люди, то ситуація у війні з Росією була б значно гіршою.
Цього року українська влада показала також свою некомпетентність у питанні енергонезалежності.
Служба безпеки України в грудні попереджала про загрозу зупинки тепло- та електропостачання через дефіцит вугілля та можливі техногенні катастрофи.
Зі свого боку прем'єр-міністр заявив, що запасів газу достатньо для стабільного проходження опалювального сезону. А щодо ситуації з вугіллям, то на сьогодні баланс позитивний. Проте нещодавні протести в Казахстані, а також втручання Росії у внутрішню політику цієї держави говорять про інше.
Вугілля не надходить до нас через блокування російською стороною. Поки що немає можливості його отримати. Державне підприємство Центренерго законтрактувало 660 000 тонн вугілля з Казахстану на цьогорічний опалювальний сезон. Де тепер його шукатиме українська влада і за якою ціною? На це відповіді зараз ніхто не дасть. Зрозуміло лише одне – зима нікуди не зникне, тому нас чекають важкі, а можливо і холодні часи.
