Обличчя Майдану: від мирного протесту до збройної боротьби
[ Частина 1 ]
Події зимового періоду засвідчили, що українці мають активну громадську позицію. І не лише у соціальних мережах, обговорюючи розгін силовиками мирної акції чи популяризуючи демотиватори про «бімбу Азірова», а віддаючи найцінніше, що є — життя. Кожен, хто вийшов на майдан як громадянин, заслуговує на повагу. Та рушійна сила Майдану – це громадськість, під чим ми розуміємо організації та об’єднання, які, завдяки вже налагодженій системі роботи та певній структурі, взяли на себе облаштування «новітньої Січі». Так, Молодіжний Націоналітичний Конгрес, ще до початку активних подій розгорнув єврокампанію, а з початку Євромайдану – долучився до його організації. Пізніше, змобілізовані хлопці стали до лав Самооборони, щоб обороняти спокій «майданівців». «Поодинці ми б не зробили і десятої частини того, що творимо разом», —переконаний Сергій Кузан, 4-й Голова МНК (лютий 2011-лютий 2015) й нині заступник керівника "Вільних Людей".
22 листопада
«Ми обираємо Європу»
Молодіжний Націоналістичний Конгрес, ще до подій Євромайдану, розпочав співпрацю з громадянською кампанією «Євронаступ», переслідуючи головну мету – повернення в європейську родину, а також недопущення вступу Україну до Митного Союзу. Тож 22 листопада активісти рушили до Адміністрації Президента України, аби передати більше мільйона підписів українців, зібраних на підтримку євроінтеграції.
«Наша акція — прямий наказ, вимога до влади: не відходити від євроінтеграційного курсу, тому що ми обираємо Європу. Ми це зробили ще 9 років тому під час помаранчевого Майдану. Тільки від нашої сили, від нашого характеру залежить те, чи влада нас почує, адже вона чує тільки позицію сили», — заявив Сергій Бондарчук, ініціатор кампанії
24 листопада
«Дискотеці – НІ! Революції – ТАК!»
Майдан почав своє існування як багатотисячний мітинг: опозиція скликала народ на віче. МНКівці, з’їхавшись з усієї України, приєдналися до акції. На місці подій розгорнули великий прапор з тризубом та зірками зі стягу ЄС навколо нього. Пізніше, коли на акції почалися виступи українських співаків, МНКівці просто неба намалювали банер з лозунгом
«Дискотеці – НІ! Революції – ТАК!», з яким пройшли Хрещатиком до стели Незалежності.
«Концерти та гучні заклики, які ми чули сьогодні весь день зі сцени, – це перший етап, та треба усвідомлювати, що вже час переходити до активних дій, – пояснила заклик Марія Дзвінка, колишній керівник інформаційно-пропагандистського відділу МНК. – Тож банер з цим гаслом мав нагадати людям, чому вони вийшли на Хрещатик: не співати, а протестувати».
27 листопада Інфрастуктура Майдану
«Основним питанням, яке виникло після прийняття рішення зробити Євромайдан безстроковою акцією, стало питання людських ресурсів. Щоб підтримати людей, які стоятимуть на майдані, важливо забезпечити їх нормальними умовами. Організувати такі умови взялися ми: МНКівці з усіх куточків України приїхали, аби внести свій вклад у спільну справу. Взяли на себе пункт харчування, розмістившись на Європейській площі, а після об’єднання Майдану - під стелою Незалежності. Встановили інформаційні намети, облаштували інфоцентр для запису волонтерів. Хлопці взяли на себе також охорону периметру», — говорить Іван Кішка, Голова МНК (лютий 2015 — лютий 2017).
29 листопада — Початок реалізації силового сценарію
Коли екс-президент не підписав Угоду про асоціацію з ЄС, напруга у суспільстві зросла. Удень громадськість виявила хлопців спортивної статури на Михайлівській площі (де відбувався мітинг Партії регіонів), у деяких з них у руках були металеві кийки.
«Користуючись посвідченням помічника депутата, я потрапив на вулицю Банкову, яка була недоступною для інших людей. Там - близько 15 автобусів різних силовиків: внутрішні війська, і «Беркут», і навіть пожежники», - повідомив Іван Кішка, помічник нардепа і другого голови МНК Олега Медуниці. Неспокій виявився не марним: вранці, 30 листопада о 4 годині ранку «Беркут» жорстоко побив людей, що були під стелою Незалежності. Мирний мітинг, на який був навіть дозвіл КМДА, розігнали. Стелу зайняли силовики, а побиті люди знайшли прихисток у Михайлівській церкві.
«Мирний мітинг за євроінтеграцію змінив свій пріоритет: тепер українці почали відкрито прагнути змінити владу, що чинить кримінальні злочини»,— говорить Соломія Фаріон.
1 грудня — Формування Самооборони Майдану
У Києві пройшов багатотисячний мітинг, а МНКівці перейшли від організації забезпечення мирного мітингу - до формування самооборони. Так, передові загони самооборонців «захопили» ялинку, що монтувалася на Майдані. Металеві кордони було зметено, міліція, що охороняла територію, втекла. Таким чином, стела Незалежності знову опинилася в розпорядженні протестуючих, загони самооборони стали по периметру, а ялинка швидко «прикрасилася» синьо-жовтими прапорами. Першим на звільненій стелі Незалежності замайорів червоно-чорний стяг Молодіжного Націоналістичного Конгресу.
«Ми відстояли наш Майдан! Ті, хто бив наших друзів - сьогодні тікали з ганьбою. Це лише початок! Ми мусимо йти далі – до Кабінету міністрів України. Ми чекаємо рішення від лідерів нашої опозиції, закликаємо очолити людей і повести. Ніякі «дикі танці» на цю владу не діють! Бойовий дух і рішучі дії - ось що допоможе нам відстояти своє право», — звернувся через гучномовець Сергій Кузан до учасників спонтанного мітингу під звільненою Стелою Незалежності. Основна колона мітингувальників зайшла на Майдан, і далі слово мали лідери опозиційних партій. З їх виступів стало зрозуміло, що акцію протесту не планується розгортати далі, обмежившись центральною площею країни.
Події біля Адміністрації президента
Доки опозиція залишалась на Майдані, велика кількість людей та новостворених загонів самооборони скандуючи: «На Кабмін!» рушила на Грушевського, де провели свій мітинг під Кабінетом міністрів України, щільно оточеним «Беркутом» та іншими загонами спецпризначенців. Самооборона тоді вперше виступила «живим щитом» між мітингувальниками та міліцією задля уникнення провокацій з обох боків. У той же час, отримавши тривожні сигнали з Банкової, самооборона рушила до Адміністрації Президента, яку вже почали штурмувати протестуючі.
«Це вже потім стане зрозуміло, що «штурмувати» будівлю почали провокатори з «Братства» Корчинського, невідомо звідки взявши бульдозер. А тоді – всі ми прагнули активних дій, помсти за побитих «Беркутом» друзів. Тож події розгорталися під виглядом справжньої революції. Усе виглядало як шанс на захоплення адміністративної установи. І поки політики кричали: «Ми – за мирну акцію! Повертайтеся на Майдан!», «гарячі голови» намагалися протистояти силовикам. Останні застосовували у відповідь газ, кийки, грубу силу, відганяючи відчайдух з Банкової», — коментує ситуацію голова Львівського МНК Назар Франчук, який пізніше став сотенним 14 сотні Самооборони.
Будинок Спілки письменників, який знаходиться майже навпроти Адміністрації Президента, став прихистком для людей. На запрошення заступника голови Спілки, загони самооборони зайняли один із залів будівлі, аби порадитися і обдумати подальші дії. Та «Беркут» не дав цього зробити. «Під час зачистки вулиці Банкової, «Беркутом» було також атаковано будинок Спілки письменників (вул. Банкова, 2), у якому хотіли знайти притулок поранені мітингувальники та кілька лікарів-волонтерів, які не змогли вибратися з цієї вулиці й опинилися в пастці. Письменники Сергій Пантюк, Борис Гуменюк, Роман Жахів і частина демонстрантів намагалися забарикадуватися, однак «Беркут» вибив вікна і проникнув у будинок. Бійці «Беркуту» потрощили меблі, били людей і викидали їх на вулицю. Перелякані дівчата й хлопці, що намагалися знайти притулок у будинку, тікали на балкони й вилазили на дах»,— повідомляв пізніше пресі письменник Борис Гуменюк. Увечері, коли сутички народу з силовиками вщухли, порадившись, МНК оголосив про старт мобілізації громадян, маючи за мету забезпечення охорони мітингувальників та протидії провокаціям.
«Наголосимо, що Самооборона Майдану — не стихійне утворення, а організація, що має чітку структуру. Окремо існує мобілізаційний центр, в якому дівчата записують усіх зголошених. Вночі, після виконання державного Гімну, добровольців ділять на сотні, які очолюють сотенні. Далі – рої на чолі з ройовими. Чотирнадцята сотня під назвою «Вільні люди» сформована на основі членів Молодіжного Націоналістичного Конгресу та учасників попередніх акцій. Завдання ж для хлопців - різні: починаючи від елементарного патрулювання Майдану, закінчуючи виїздами на «гарячі» точки», — говорить Іван Кішка, відповідальний за розгортання мобілізаційного центру Самооборони.
6-8 грудня «Вільні Люди»: блокування «Беркуту» у Василькові та «облога» Верховної Ради
Хлопці з сотні «Вільних людей» в ніч на 6 грудня відправилися до Василькова, щоб блокувати підрозділи міліції з Криму, які там розмістилися, щоб не дати їм можливість виїхати до Києва. «Це важлива ділянка фронту - блокуємо заміну «Беркуту» з урядового кварталу. Таким чином, ми виснажуємо сили противника», — пояснив Андрій Левус, керівник комендатури Самооборони Майдану.
Пізніше, 8 грудня, об’єднані 14-та 15-та сотні Самооборони Майдану взяли в облогу підступи до Верховної ради України, біля якої відбувався мітинг людей з прапорами Партії регіонів. Це дозволило спорудити додаткові барикади, тим самим розширивши територію Протесту. «Всі, хто сьогодні став пліч-о-пліч до боротьби – це вільні люди, готові відстоювати свої цінності та переконання, боротися проти рабської системи, нав’язаної нам цією владою»,— звернувся до протестувальників Сергій Кузан під час виступу на імпровізованій сцені – даху автомобіля з аудіоапаратурою.
11 грудня — Відстоювання мирного світанку
Цей день усі присутні в Києві МНКівці зустріли на головному Майдані країни. Уночі почалася атака силовиків. За словами хлопців з 14 сотні «Вільні люди», близько першої ночі вони отримали інформацію, що зі сторони Михайлівської площі приїхали автобуси з військовими. Кілька хвилин – і внутрішні війська разом з «Беркутом» оточили Майдан з трьох сторін: Європейської площі, вулиць Інститутської та Михайлівської. Зі сторони Європейської площі внутрішніми військами почався розбір барикад. Десь за півгодини за допомогою «болгарок», барикаду зруйнували.
«Ми опинилися обличчями до облич військових. Засобів захисту у нас не було, тож розраховували лише на власні сили. Стали ланцюгом, аби не дати силовикам пройти на територію Майдану», — говорить МНКівець Іван Фацинець, один з ройових 14 сотні, що до ранку стримувала силовиків на Інститутській вулиці. За його словами, «молоді хлопчики» з внутрішніх військ лише розбирали барикади, а потім на зміну їм став «Беркут». Почалася штовханина, силовики намагалися витягувати людей з ланцюгів. Проте, їм це не вдалося. Ніяких спецзасобів не було застосовано. «Десь за пів години після початку штурму без барикад, «Беркут» відступив. Почали радитися, перегруповуватися. Чисельно, вони, звісно, переважали. До того ж, могли змінюватися. У нас такої можливості не було. Але ми встояли. Це свідчить про те, що самооборона Майдану діє», — говорить Василь Дубовий, МНКівець, з 14-ї сотні.
Поповнення особового складу «Вільних людей»
Після нічних подій стався шалений наплив людей до Самооборони, яка довела всім свою ефективність. Вже вдень Cамооборона Майдану отримала свою Комендатуру та сотні «самооборонців» розташувалися у Будинку архітектора. Дівчата з МНК взяли на себе забезпечення цілодобового зголошення до лав самооборонців, реєстрація до яких відбувалася у наметах біля сцени Майдану.
Продовження згодом...
