Останнім часом українська освіта переживає непрості часи, а імена університетів дедалі частіше з'являються в заголовках ЗМІ. Минулого тижня адміністрація національного авіаційного університету відрахувала Володимира Падєріна — голову студентської ради, який боровся із забудовою території НАУ. Ректор університету — люстрований "ексрегіонал" Максим Луцький, який розпочав забудову НАУ ще в 2000-х.

В грудні ректором Державного біотехнологічного університету в Харкові став нардеп від "Слуги народу" Андрій Одарченко. Три інші кандидати заявили про грубі порушення та невизнання виборів. Проте контракт зі "слугою" Міністерство освіти та науки підписало. А міністр Сергій Шкарлет заявив, що "Міністерство не наділене повноваженнями щодо встановлення факту фальсифікації виборів ректора".

Зараз в епіцентрі подій знаходиться Національний університет "Києво-Могилянська Академія", в якому 27 січня відбулася вже п'ята спроба обрати президента. Цього разу — успішна, результати якої визнала університетська спільнота. Проте у випадку з Могилянкою Сергій Шкарлет кардинально змінив свою позицію відносно тієї, яку озвучував ще місяць тому. "Міністерство не визнає виборів, у яких порушена процедура голосування", — заявив він 1 лютого, а вже на наступний день призначив шості вибори.

 

Вибори у Могилянці

Наприкінці січня після двох років невдалих спроб Києво-Могилянська академія обрала нового президента. З 52,8% голосів у другому турі вже п'ятих виборів переміг ексміністр освіти та науки Сергій Квіт. Він уже очолював ВНЗ у 2007-2014 роках.

Інша кандидатка Олександра Гуменна, яка протягом останнього року виконувала обов'язки президента, отримала 42,92% голосів.

27 січня Києво-Могилянська академія оголосила новим

президентом Сергія Квіта та подала до

Міністерства освіти та науки відповідне звернення для

підписання контракту з обраним керівником

Проте вже 2 лютого міністерство відмовилося визнавати перші за два роки результативні вибори та призначило на квітень нові — вже шості. Хоча повноважень таких ані міністерство, ані міністр не мають — це передбачено університетською автономією та законом "Про освіту".

27 січня Києво-Могилянська академія оголосила новим президентом Сергія Квіта та подала до Міністерства освіти та науки відповідне звернення для підписання контракту з обраним керівником

Проте вже 2 лютого міністерство відмовилося визнавати перші за два роки результативні вибори та призначило на квітень нові — вже шості. Хоча повноважень таких ані міністерство, ані міністр не мають — це передбачено університетською автономією та законом "Про освіту".

 

Що з виборами?

Під час останніх виборів 27 січня за декілька годин до їх завершення у дільницю зайшла група невідомих. Їм вдалося залити одну скриньку зеленкою, а іншу — винести за межі дільниці.

Попри інцидент вибори продовжилися, а вкрадену скриньку з бюлетенями знайшли поліцейські на сусідній вулиці. Зрештою, виборча комісія визнала вибори дійсними та оголосила переможцем Сергія Квіта.

"На викраденій скриньці було окремо і додатково перевірено цілісність пломб і самої скриньки — все було цілим і опечатано коректно. Всі бюлетені було додатково оглянуто (кожен окремо), дійсність підписів та печатки на всіх бюлетенях визнано і виборчою комісією, одноголосно прийнято колегіальне рішення ці бюлетені врахувати", — написав голова Виборчої комісії Володимир Венгер наступного дня.

Визнали вибори та підписали протокол всі члени комісії, обоє кандидатів, їхні спостерігачі, а також представник МОН. Проте того ж дня Олександра Гуменна надіслала в міністерство листа. Вказувала на порушення та прохання визнати вибори недійсними. Вже 28 січня відкликала звернення.

Зрештою 1 лютого у Міністерстві освіти та науки заявили, що не визнають результатів виборів. А на наступний день на сайті відомства вийшов наказ про оголошення нових виборів.

 

Реакція Могилянської спільноти

Попри інцидент, який трапився на дільниці, могилянська спільнота визнала вибори дійсними та закликала Міністерство та зокрема міністра Сергія Шкарлета підписати контракт. Зокрема таке звернення до засновника одноголосно підтримали Вчена рада, профком, Студентська колегія, Конференція студентів, Наглядова рада, асоціація випускників та інші університетські організації.

Міністром не може бути плагіатор та людина, яка порушує закон

"Такі дії посадових осіб МОН України є протиправним втручанням у вибори президента НаУКМА, порушують право університету на автономію та самоврядування і мають ознаки зловживання владою або службовим становищем", — йдеться в заяві Наглядової ради.

Швидка реакція на рішення МОНу була і в студентів. Вже ввечері 2 лютого Конференція студентів оголосила безстроковий студентський страйк, створила страйковий комітет НаУКМА та оголосила першу акцію на 4 лютого під Кабінетом міністрів.

Проте сам протест та його вимоги переріс за межі "Могилянка-Міністерство": до акції озвучили готовність долучитися студенти інших вишів, зокрема КПІ, НАУ, УКУ. Основною вимогою стала відставка чинного міністра освіти.

"У нас є три основні вимоги: підписання контракту з обраним президентом НаУКМА, відставка Сергія Шкарлета з посади міністра та повна автономія університетів. Ми переконані, що міністром не може бути плагіатор та людина, яка порушує закон та втручається у внутрішні справи університетів", — говорить Сергій Фірак, учасник страйкового комітету.

 

Реакція суспільства

Ситуація в Могилянці буквально за два дні сколихнула інформаційний простір. На підтримку університету виступили чимало політиків, громадських діячів та журналістів. Серед них Олександра Устінова, Роман Лозинський, Інна Совсун, Володимир В'ятрович, Петро Порошенко, Рефат Чубаров, Мирослава Барчук, Віталій Шабунін, Арсеній Яценюк, Севгіль Мусаєва, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Марина Данилюк-Ярмолаєва, Андрій Любка та десятки інших.

Навіть нардепи з провладної "Слуги народу" Роман Грищук та спікер парламенту Руслан Стефанчук підтримали академію

Після громадського розголосу 3 лютого в Кабінеті міністрів відбулася нарада з представниками Києво-Могилянської академії та студентського самоврядування, Міносвіти, керівництвом Верховної Ради та народними депутатами. Результат зустрічі — скасований наказ про шості вибори в НаУКМА.

Тим часом в парламенті почали збирати підписи за відставку міністра освіти Сергія Шкарлета.

Попри це рішення, безстроковий страйк та акцію студенти не скасували.

 

Чому Шкарлета хочуть відправити у відставку?

Сергій Шкарлет очолює Міністерство освіти та науки з 2020 року: з червня як т.в.о, а вже в грудні Верховна Рада проголосувала за його призначення.

Призначення не обійшлося без скандалів. Профільний комітет ВР знову, як і під час попередньої спроби внесення цієї кандидатури (у червні 2020), не підтримав її, а проголосувала за це рішення 226 мінімально необхідних депутатів. При цьому, за повідомленнями депутатки "Голосу" Інни Совсун, під час голосування зафіксували випадки кнопкодавства.

Основними претензіями з боку суспільства та опозиції до Шкарлета є його минуле в Партії регіонів та виявлені численні факти плагіату в наукових робота, зокрема і в докторській дисертації.

Зокрема, у вересні 2020 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти під керівництвом Сергія Квіта, виявило плагіат у чотирьох роботах міністра.

Виявили плагіат у чотирьох роботах міністра

 

Чи має українська освіта шанс на майбутнє?

Ситуація, яка склалася навколо Могилянки, відродила протест, який студенство розпочало ще у 2020-му році. А відмова підписувати контракт з Квітом — лише привід запустити процес реального реформування освіти. Про це свідчить активізація не лише спільноти НаУКМА, але й ряду інших університетів, які відчувають втручання у внутрішні процеси.