У момент початку активної фази військової операції РФ проти України в Криму, на Сході і Півдні України (20-22 лютого 2014 року) військово-політичне керівництво України втекло. Унаслідок попередніх дій режиму Януковича, обороноздатність України опинилася на критично низькому рівні, особовий склад органів сектору безпеки і оборони втратив здатність до здійснення опору збройній агресії. Всі дії були узгоджені з Кремлем, який мав на меті паралізувати державні інститути України та у такий спосіб унеможливити організований спротив російській агресії, який вже активно розгортався на території Криму та східних областей України.

В умовах самоусунення Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України В.Януковича від виконання конституційних повноважень гаранта державного суверенітету і територіальної цілісності України, парламент взяв на себе повну відповідальність за долю України. 

22 лютого 2014 року Верховна Рада України обрала О.Турчинова Головою Верховної Ради України та відновила дію положень Конституції України, які були у неконституційний спосіб скасовані у 2010 році. Через самоусунення Януковича від виконання обов'язків глави держави на Голову Верховної Ради України О.Турчинова відповідно до Конституції України було покладено виконання обов'язків Президента України, також у стислі строки було призначене нове керівництво органів сектору безпеки і оборони.

Росія цинічно використала самоусунення Януковича, виправдавши в такий спосіб свою агресію проти України в Криму та на Донбасі, назвавши зміну влади "державним переворотом", хоча уся світова спільнота визнала легітимність нової влади.

Задовго до втечі Януковича, Кремль розпочав безпосередню підготовку до незаконної анексії Криму й агресії на Сході України. У Криму планомірно відбувалася консолідація проросійських сил, організовувалися незаконні збройні формування, створювалась політична й організаційна інфраструктура для окупації півострова. 

За заздалегідь підготовленим планом, починаючи з 20 лютого 2014 року, були організовані мітинги під сепаратистськими гаслами у Севастополі і Сімферополі, у яких провідну роль грали громадяни РФ. Поряд з агентурою ФСБ РФ, ГРУ ГШ ЗС РФ, СЗР РФ, а також їх бойовими підрозділами для участі у цих заходах з Росії були спеціально завезені у Крим громадяни Росії, які виконували роль «обурених кримчан», провокували конфлікти, всіляко намагалися дестабілізувати ситуацію.

28 лютого 2014 року збройні сили Росії розпочали «раптову перевірку боєготовності» військ Південного військового округу, у якій було задіяно до 150 тис. осіб особового складу, до 90 літаків, 120 вертольотів та 880 танків. Починаючи з 1 березня 2014 року відбулося розгортання російських ударних підрозділів у всіх прикордонних з Україною областях РФ, які перебували в повній бойовій готовності до вторгнення в Україну зі сходу і півдня.

Для політичного виправдання російського вторгнення було використано звернення В.Януковича, який втік до Росії, до президента РФ В.Путіна 1 березня 2014 року. У той же день з аналогічним зверненням виступив самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» С.Аксьонов. В. Путін негайно направив до Ради Федерації Федеральних Зборів РФ пропозицію про введення російських військ в Україну, мотивуючи її «загрозою життю громадян Російської Федерації, співвітчизників, особового складу військового контингенту збройних сил Російської Федерації, який дислокується ... на території України». За кілька годин Рада Федерації одноголосно підтримала пропозицію російського президента.

З 1 березня 2014 року під гаслами приєднання півдня і сходу України до Росії розпочалася координована і контрольована російськими спецслужбами серія протестних акцій у східних і південних регіонах України, так звана «Русская весна». Під їх прикриттям спеціально підготовлені штурмові групи на чолі з російськими офіцерами здійснили спроби захопити адміністративні будинки у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській областях.

 Зухвала агресія РФ отримала гідну відсіч. Завдяки героїзму військовослужбовців, добровольців, пересічних громадян плани з debellatio України були зірвані. Розпочався черговий етап гібридної війни РФ проти України, яка триває і донині.