Душа українського шістдесятництва
Алла Горська - відома українська художниця, представник дисидентства та шістдесятництва, яка народилася 18 вересня 1929 року.
Після чергового політичного листа до Верховного суду України, 28 листопада 1970 року, Аллу Горську було вбито в помешканні її свекра. За кілька днів за 34 км від Василькова знаходять мертвого свекра. Саме на нього падає підозра у вбивстві Горської. Але ця версія сумнівна. Горську було професійно вбито одним ударом сокири. Зі всіх версій найбільш правдива, що це зробило КДБ, проте прямих доказів і на сьогоднішній день немає.
Алла була дочкою партійного чиновника, могла стати художницею і мати спокійне життя в достатку, наскільки це можливо. Але ж ні. Алла обрала інший шлях - шлях активної, проукраїнської громадської діяльності.
Громадську діяльність вона розпочала у клубі творчої молоді "Сучасник". Переломним моментом у житті Горської стало віднайдення старого поховання жертв НКВС. Це сталося цілком випадково під час прогулянки з друзями. Вони помітили, як хлопчики грають футбол простріленим черепом дитини. Це дуже вразило художницю. Після цього вона з однодумцями написали звернення до Київської міськради, відповіді на яке не отримали, проте за ними почали стежити і моніторити кожен їхній крок.
Ні переслідування, ні погрози не похитнули життєву позицію Алли. У 1968 році вона підписала знаменитий "Лист 139-ти".
*Лист-протест 139-ти, Київський лист — громадський лист на ім'я Леоніда Брежнєва, Олексія Косигіна та Миколи Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних судових процесів.
Алла Горська вела постійну мистецьку діяльність, серед її творів: "Жінка-птах", "Прапор перемоги" "Шевченко. Мати". Декотрі із творів були знищені на вимогу партії. З чоловіком Віктором Зарецьким, який теж був художником, брала участь у розробці надзвичайних монументальних композицій у Краснодоні, Донецьку, Маріуполі, Києві.
Художниця дуже любила Україну, хоч зростала в радянській сім'ї і змалку говорила російською. Її син згадує, як мама з друзями-художниками збиралися вечорами, щоб писати диктанти – так вона вчила українську мову.
«Ти знаєш весь час хочеться писати українською мовою, – це Горська в листі батькові. – Розмовляєш по-українськи – й думати починаєш українською мовою. Читаю Коцюбинського».
На початку 1960-х Алла Горська була ініціатором створення Клубу творчої молоді. Вони вивчали історію Київської Русі, говорили про розстріляне відродження. Василь Симоненко, Лесь Танюк та Алла Горська збирали матеріали про письменників і художників, репресованих у СРСР в 30-х, і хотіли видати книжку.
"Я працюю, щоб було мистецтво сучасне, українське, яке представляє свій народ"
Алла Горська - вольовита, цілеспрямована і наполеглива жінка, любляча матір і талановита художниця.