УРАЙ - 2013: ''Лиш боротись – значить жить!''

На теренах Західної України 13-17 лютого відбувся екстремальний табір Молодіжного Націоналістичного Конгресу “Урай-2013”. Його особливість – складність проходження та суворі природні умови. Саме тому це табір для суто чоловічої компанії.

113 км шляху. За три дні одинадцятьом сміливцям довелося подолати смугу перешкод, добову мовчанку, купання в ополонці, спаринг між учасниками, вправи з протигазами, та секретне завдання. Все – не перелічити. Через це табір ”Урай” має славу одного із найважчих - як фізично, так і морально. Його назва походить від імені бога річок і боліт у давніх слов'ян, що заселяли територію Полісся.

“Коли приймаєш рішення їхати на табір, маєш усвідомлювати: доведеться швидко пересуватися на місцевості, розвивати індивідуальні якості, активізувати здатність до самовиживання у природних умовах, стійкість характеру та силу волі. Слід розуміти, що перешкоди доведеться долати не окремо, а в колективі. У кожного є своя ланка роботи, без якої спільна справа може зійти нанівець”, - говорить комендант табору Андрій Бень,  член Центрального Проводу МНК.

За словами одного з таборовиків Василя Семенюка, спочатку він побоювався мандрівки, адже учасники попередніх років розповідають: вишкіл неймовірно складний і ризикований. Проте, з перших годин табору звикаєш до його умов – холоду, замерзаючих і мокрих кінцівок, необхідності виконувати накази попри втому, ночувати в зимовому лісі...

Маршрут пролягав через місця бойової слави і вишколів УПА та УСС - Золоту поляну, Осову поляну, Слав’ятинську підстаршинську школу, гору Лисоня. Таборовики відвідали могили, вшанувавши пам’ять загиблих сотенного УПА Дмитра Карпенка та заступника голови ОУН (р) Івана Гавдиди. Під час стоянок відбувалися гутірки, підготовані учасниками табору. Говорили про різне: виживання, мандрівництво, особисті якості, поведінку при затриманні правоохоронними органами, історичні місця та події.

Насичена програма не давала змоги перевести дух: щойно виконав завдання - отримуй нове. Цей табір – школа виживання, що вишколює нову українську еліту, яка готова на самопожертву, стійка духом та активна в громадському житті.

Не всі змогли завершити розпочату “подорож”, проте, і вони зрозуміли, що слова видатного українського письменника Івана Франка “Лиш боротись – значить жить”, мають велику силу.

“Найважча перемога - це перемога над самим собою, і саме в цій боротьбі гартується та незламна воля, яка так потрібна нашому сучасному суспільству. Я, перебуваючи не так довго в МНК, встиг вже точно зрозуміти, що саме через цю школу ми втілимо образ мужнього і загартованого в боях українця, який пишається славним минулим свого народу і наслідує подвиги своїх предків, який вміє жити й творити для своєї нації”, - розповідає учасник з Миколаєва Роман.

Табір не лише вишколює молодь. Його основна мета, звісно ж, не випробування холодом, втомою, купанням у крижаній воді, пошуку криївки серед нічного лісу, вчасному прибуванню на місце збірки, добовій мовчанці, “алярмах” та ризикованих завданнях. Табір переконує: страх - це ніщо порівняно із тріумфом, який отримаєш, подолавши його!