У Кременчуку відправили в останню путь ветерана УПА Михайла Панасюка

05.01.2013
3 січня 2013 року на Полтавщині кременчужани провели в останню путь ветерана Української Повстанської Армії, мешканця Кременчука Михайла Панасюка, повідомляє прес-служба ВО "Свобода".  Службу відправив священик зі Свято-Миколаївського собору УПЦ Київського Патріархату отець Юрій. У своєму слові до громади отець, зокрема, наголосив на тому, що герой Михайло Панасюк все своє життя провів відповідно до Євангельського принципу самопожертви заради ближнього. Заради родини, нації, здобуття держави. У свою чергу заступник голови Полтавської обласної організації ВО "Свобода" Сергій Галата зазначив: "Михайло Панасюк разом із братами по зброї не шкодували життя на повалення тюрми народів та здобуття Соборної України. Натомість держава досі не спромоглася визнати їхній подвиг і забезпечити відповідними пільгами. Ветерани-упівці навпаки по цей день доживають вік у злиднях. І це на тлі збільшення марнотратства на утримання чинного міліційного режиму в Україні та реваншу сталінізму як в методах, так і на рівні відродження ідеології. На тлі всього, проти чого Михайло Панасюк разом із побратимами боролися зі зброєю в руках. Наш спільний обов'язок — робити все можливе, щоби справжні герої почувалися захищеними. Ми й надалі добиватимемося для них поваги і визнання. Ми їм винні, тому з гордістю мусимо продовжувати боротьбу, пишаючись, що наш Кременчук тривалий час був домівкою для героя Михайла Панасюка — невизнаного владою, проте шанованого людьми". Нагадаємо, що життя героя обірвалося 1 січня 2013 року в реанімаційному відділенні лікарні, куди Михайла Панасюка було госпіталізовано з інсультом. Довідка. Михайло Панасюк народився у 1926 році в селі Романів Луцького району Волинської області. Від початку діяльності УПА Михайло Панасюк вступив у лави повстанців. Служив у сотні Хмари, мав псевдо "Богдан". 1946 року Михайло Панасюк був поранений у бою з НКВД під Луцьком. Через те, що герой відстрілювався до останнього набою, Панасюку дали вищу міру покарання — розстріл. Просидів у смертній камері 72 доби в очікуванні втілення вироку. Проте в останній момент вирок замінили на двадцять років каторжних робіт у місті Нарильську. Відбував покарання у спецтаборі — так званому "Третьому гірничому таборі" — особливому місці, що підпорядковувалось особисто Берії. 1953 року ув'язнені влаштували страйк. В'язні викопали собі могили, стали над ними і вимагали волі або смерті. Після кулеметних черг із 3666 в'язнів вижити пощастило лише 800 особам. Після ув'язнення Михайло Панасюк приїхав до Кременчука на будівництво Кременчуцької ГЕС. За життя ветерана так і не було реабілітовано.