''Сквер доброчинців'' - згадка про рятівників

Кияни більше не бажають ходити сквером, що носить ім’я людини, яка причетна до вбивств українців під час геноциду 1932-1933 років - Косіора. Активісти молодіжних громадських організацій, зокрема Молодіжного Націоналістичного Конгресу, Молодого Народного Руху, Відсічі та інших, ініціювали акцію, назвавши дерева іменами рятівників українців під час Голодомору.

Учасники акції, склавши короткі біографії добродіїв, розвісили їх імена на деревах у сквері поблизу станції метро ‘’Лук’янівська’’. Так, 16 листопада, українці не лише вшанували пам’ять доброчинців, а й закликали стерти ім’я ката з карти міста.

- Ми склали біографії не відомих і визначних діячів, а звичайних, простих - голів колгоспів, сторожів, які дозволяли селянам збирати колоски. Вони рятували наших земляків від смерті і заслуговують на те, щоб ми їх пам’ятали. На багатьох деревах зазначені лише імена, адже прізвища встановити не так легко. За свідченнями врятованих, які у 1933-у були маленькими дітьми, часто називали добродіїв просто: тітка Горпина, дядько Тихон, - розповів Володимир Тіліщак, автор книги «Людяність у нелюдяний час», який досліджував історію людей, які рятували інших у період Голодомору.

Тепер замість пам’ятника Косіору на кожному дереві - янголята, стрічки, біографії доброчинців. На завершення акції кияни підписали звернення до КМДА з вимогою надати нове ім’я скверові: «Сквер доброчинців».

- Навіть в той нелюдський час Голодомору, знаходилось місце для подвигу. Імена і біографії людей на деревах - тому підтвердження. Особливо вражає, що це не якісь визначні особистості, а звичайні люди, які навіть в той нелегкий час спромоглись думати не лише про порятунок власного життя, але й ближнього свого. Це яскравий приклад цивільної відваги. Таких людей маса, таблички на деревах - лише деякі з них. Вони заслуговують на увіковічнення памяті значно більше, аніж Косіор, - прокоментував акцію голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу Сергій Кузан.