Щоб чогось досягнути, потрібно цього прагнути... і боротися…

Впродовж довгого часу, жителі сьомого будинку на вулиці Римлянина у Львові були змушені терпіти протікання даху. Починаючи із 2005 року, коли падав дощ всі мешканці викручували ганчірки, збиравши воду, сушили стіни, щоб не завівся грибок у кімнатах від вологості.

Звертаючись у державні установи, зокрема ЖЕК та гарячу лінію міської ради, люди чекали своєї черги на ремонт. Проте ця черга зовсім не просувалась, а чиновники розповідали про те, що у них нема фінансування і якби мешканці будинку самі зібрали кошти і відремонтували дах, а не докучали їм.

Надія була майже втрачена, та залишались ті, які вірили у вирішення проблеми. Вони не переставали шукати можливості вирішення їхнього питання. Шукали і знайшли.

У жовтні 2010 року по мажоритарному виборчому окрузі №13, де знаходиться цей будинок, балотувався в депутати до Львівської міської ради Андрій Бень - голова Львівського осередку МНК. Під час виборчої кампанії він познайомився із цими мешканцями та дізнавався про питання, які їх турбують.

Довідавшись про проблеми із покрівлею будинку №7 по вулиці Римлянина, написав запит в ЖЕК №503, який обслуговує дану територію, потім до Личаківської районної адміністрації. Проте це результатів майже не дало: працівники ЖЕКу фактично проігнорували виконання своїх обов’язків. Зважаючи на загальноміський виборчий процес, вони показово залили прогнилі в покрівлі даху діри смолою. Така «опіка» умовами проживання швидко дала результат – і дах почав протікати знову, а ЖЕК – розводити руками.

Після такого цинічного ставлення до львів’ян з боку комунальних служб, було вирішено діяти юридичними методами. До вирішення цієї справи долучився і Голова МНК Сергій Кузан, юрист за фахом. Далі були звернення до прокуратури про злочинну бездіяльність працівників житлово-експлуатаційної контори та районної адміністрації. Після даних звернень чиновники почали «грати у футбол», а ніяких дій на покращення житлових умов мешканців будинку №7 по вулиці Римлянина не було. Окрім юридичного супроводу, МНКівці розпочали і громадянську акцію захисту прав мешканців. І вже коли було подано клопотання до Управління комунального господарства Львівської міської ради, після піврічного листування з різними інстанціями, юридичними формальностями та громадським тиском, покрівлю даху було повністю замінено.

Ніхто з нас, юних мешканців Львова не вірив до кінця, що ми зможемо перемогти і зробити маленьку добру справу для свого міста. Але ми знали напевно, що з кожним кроком, потрібно набиратися терпіння, щоб довести справу до кінця, а не зупинятися на півдорозі. Кобзареве «БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!» набуло практичного застосування. Це є істина і наша правда! І коли шлях правильний – він обов’язково приведе вас до мети!