Сергій Кузан: На наших плечах лежить місія забезпечення АТО
02.09.2014
Голова МНК, один з координаторів волонтерської мережі «Вільні люди» Сергій Кузан розповідає, як волонтери забезпечують українське військо під час конфлікту з Росією, - пише сайт Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД.
Молодіжний Націоналістичний Конгрес, головою якого Ви є, став ініціатором створення волонтерської мережі «Вільні люди», яка надає регулярну допомогу нашим військовим в зоні АТО. Розкажіть, будь ласка, про діяльність мережі: яку саме допомогу було передано, в якій кількості, яким бойовим з’єднанням?
Центр підтримки добровольців «Вільні люди» займаємось допомогою добровольчим батальйонам, Національній гвардії, регулярним військам, спецназу та прикордонникам. Наша допомога іде на потреби зокрема таких бойових зєднань як Батальйон територіальної оборони Київщина, 3-й батальйон Національної Гвардії «Донбас», Батальйон територіальної оборони Тернопільщини, Батальйон територіальної оборони Львівщини, 51-ша бригада, 80-та бригада, БТО «Айдар» та багато інших. В першу чергу ми допомагаємо тим, хто перебуває безпосередньо на передовій.
За цей час було зібрано достатньо речей в допомогу АТО. Від автомобілів, коліматорних прицілів і тепловізорів до їжі та одягу. Наприклад, напередодні Дня Незалежності ми передали на потреби авто автомобілі - Mitsubishi Pajero та Соболь. Передаємо термобілизну, ножі, бронежилети, крім того – патріотичну літературу, за яку дякуємо Українській видавничій спілці імені Юрія Липи, пресу, журнали для дозвілля.
Нещодавно передавали швидкі допомоги для шпиталів, медичне обладнання. Загальний обсяг переданої допомоги вимірюється тонами.
Як реагують українські військові на дії волонтерів?
Розкажу один з останніх випадків – коли ми передавали оснащення у спецназ, то при зустрічі з ними побачили, що ніхто з вояків не був одягнутий у форму вітчизняного виробництва – вся амуніція була закордонною, і вся вона привезена волонтерами.
В яких країнах вироблено амуніцію, що ви передаєте українським солдатам?
Найбільше було спорядження англійського виробництва і амуніції Бундесверу (німецька армія – С.П.).
Яку роль в допомозі українському війську відіграє наша діаспора?
Діаспора дуже нам стала у нагоді. Вона передала в першу чергу кровоспиняючі засоби – ми їх регулярно, буквально сотнями відправляємо на передову. Передавали і речі. Зокрема, українська громада Мюнхена надала дефибрілятор для військового шпиталю, громада Торонто регулярно робить фінансові перекази, на які ми, власне, і закуповуємо речі. Завдяки громаді Чикаго був придбаний величезний мішок кровоспиняючих засобів. За них велику вдячність висловлювали бійці спецпідрозділу «Альфа».
Ви підраховували, скільки коштів загалом вдалося зібрати на потреби АТО?
Загалом за весь період було зібрано близько 2 млн. гривень, але це не враховуючі коштів, за які люди самі купляли речі для АТО і передавали нам. Тоді сума вийшла набагато більшою.
Розкажіть, хто входить до мережі «Вільні люди» і чому, власне, ця волонтерська ініціатива завдячує своїй назві?
Під час Майдану дві наші сотні – 14-а і 15-а - називалися «сотнями вільних людей»; сама назва вказує на присутність в наших лавах самодостатніх людей, які хочуть жити в незалежній державі і готові вкладати свої ресурси в цю незалежність. А це ті, хто воює, або ті, хто підтримує вояків.
До нашої мережі входять Молодіжний Націоналістичний Конгрес, пластові організації, Спілка Української Молоді та регіональні громадські обєднання. Наша мережа особлива тим, що вона не має якогось одного лідера, а наша задача в ній передусім – скоординувати зусилля тих, хто хоче допомогти українським військовим.
Як реагує на вашу діяльність влада Харкова, де дуже активно діє мережа «Вільних людей»? Чи, бува, не заважає, не чинить перепон?
Харківська влада нам не чинить перешкод, але й нічим не допомагає.
Яка наразі ситуація із державною підтримкою по відношенню до забезпечення АТО? Чи все поки лежить на плечах волонтерів та українського населення?
З державного боку більш-менш налагоджено питання з харчуванням, але ситуація з амуніцією залишається катастрофічною. Практично вся амуніція закуповується виключно силами жертводавців.
Молодіжний Націоналістичний Конгрес, головою якого Ви є, став ініціатором створення волонтерської мережі «Вільні люди», яка надає регулярну допомогу нашим військовим в зоні АТО. Розкажіть, будь ласка, про діяльність мережі: яку саме допомогу було передано, в якій кількості, яким бойовим з’єднанням?
Центр підтримки добровольців «Вільні люди» займаємось допомогою добровольчим батальйонам, Національній гвардії, регулярним військам, спецназу та прикордонникам. Наша допомога іде на потреби зокрема таких бойових зєднань як Батальйон територіальної оборони Київщина, 3-й батальйон Національної Гвардії «Донбас», Батальйон територіальної оборони Тернопільщини, Батальйон територіальної оборони Львівщини, 51-ша бригада, 80-та бригада, БТО «Айдар» та багато інших. В першу чергу ми допомагаємо тим, хто перебуває безпосередньо на передовій.
За цей час було зібрано достатньо речей в допомогу АТО. Від автомобілів, коліматорних прицілів і тепловізорів до їжі та одягу. Наприклад, напередодні Дня Незалежності ми передали на потреби авто автомобілі - Mitsubishi Pajero та Соболь. Передаємо термобілизну, ножі, бронежилети, крім того – патріотичну літературу, за яку дякуємо Українській видавничій спілці імені Юрія Липи, пресу, журнали для дозвілля.
Нещодавно передавали швидкі допомоги для шпиталів, медичне обладнання. Загальний обсяг переданої допомоги вимірюється тонами.
Як реагують українські військові на дії волонтерів?
Розкажу один з останніх випадків – коли ми передавали оснащення у спецназ, то при зустрічі з ними побачили, що ніхто з вояків не був одягнутий у форму вітчизняного виробництва – вся амуніція була закордонною, і вся вона привезена волонтерами.
В яких країнах вироблено амуніцію, що ви передаєте українським солдатам?
Найбільше було спорядження англійського виробництва і амуніції Бундесверу (німецька армія – С.П.).
Яку роль в допомозі українському війську відіграє наша діаспора?
Діаспора дуже нам стала у нагоді. Вона передала в першу чергу кровоспиняючі засоби – ми їх регулярно, буквально сотнями відправляємо на передову. Передавали і речі. Зокрема, українська громада Мюнхена надала дефибрілятор для військового шпиталю, громада Торонто регулярно робить фінансові перекази, на які ми, власне, і закуповуємо речі. Завдяки громаді Чикаго був придбаний величезний мішок кровоспиняючих засобів. За них велику вдячність висловлювали бійці спецпідрозділу «Альфа».
Ви підраховували, скільки коштів загалом вдалося зібрати на потреби АТО?
Загалом за весь період було зібрано близько 2 млн. гривень, але це не враховуючі коштів, за які люди самі купляли речі для АТО і передавали нам. Тоді сума вийшла набагато більшою.
Розкажіть, хто входить до мережі «Вільні люди» і чому, власне, ця волонтерська ініціатива завдячує своїй назві?
Під час Майдану дві наші сотні – 14-а і 15-а - називалися «сотнями вільних людей»; сама назва вказує на присутність в наших лавах самодостатніх людей, які хочуть жити в незалежній державі і готові вкладати свої ресурси в цю незалежність. А це ті, хто воює, або ті, хто підтримує вояків.
До нашої мережі входять Молодіжний Націоналістичний Конгрес, пластові організації, Спілка Української Молоді та регіональні громадські обєднання. Наша мережа особлива тим, що вона не має якогось одного лідера, а наша задача в ній передусім – скоординувати зусилля тих, хто хоче допомогти українським військовим.
Як реагує на вашу діяльність влада Харкова, де дуже активно діє мережа «Вільних людей»? Чи, бува, не заважає, не чинить перепон?
Харківська влада нам не чинить перешкод, але й нічим не допомагає.
Яка наразі ситуація із державною підтримкою по відношенню до забезпечення АТО? Чи все поки лежить на плечах волонтерів та українського населення?
З державного боку більш-менш налагоджено питання з харчуванням, але ситуація з амуніцією залишається катастрофічною. Практично вся амуніція закуповується виключно силами жертводавців.