''Ревин Яр'': 60 годин перемог і поразок

«Червоні!», - кричить дівчина, лежачи на землі. «Жовті!», - намагається перекричати її інша. Вони товчуться в багнюці, абсолютно незважаючи на те, що волосся буквально втоптане в бруд. Всі думки – про перемогу, адже результат теренової гри «Ревин Яр» залежить саме від цього бою, останнього з шести масових, що відбулися протягом 60 годин.

За пару хвилин кількість «вбитих» явно переважає кількість «живих», які продовжують боротьбу, полюючи на пов’язку ворога. Життя (а саме – пов’язка жовтого або червоного кольору, залежно від команди) позбавити не так легко: потрібно зірвати її, не застосовуючи ніяких больових прийомів. На полі бою – вир емоцій. Хвилювання і воля до перемоги змушує шістдесятьох юнаків і дівчат викладатися на повну. Це вже потім вони дізнаються, що за 4 хвилини до закінчення гри курінь «червоних» забере прапори обох команд і стане переможцем. А поки що – на карту поставлено все: хто ж отримає стяги обох штабів?

Теренова гра «Ревин Яр» була вперше проведена на теренах Сумщини у 2007 році. За словами організатора, голови Сумського осередку Молодіжного Націоналістичного Конгресу Олександра Бойка, ідея проведення подібного заходу виникла невипадково. За рік до того сумчани дебютували на теренівці «Гурби-Антонівці», що проводиться щовесни на Тернопільщині та збирає 300 учасників.  «Гра настільки сподобалася, що вирішили організувати щось подібне й у себе, на сході, - говорить він, - терен вибрали, а над назвою гри думали довго. Взяв карту, ткнув пальцем – Ревин Яр. Назва підійшла». Пізніше дізналися, що у лісовому масиві, де відбувається гра, раніше діяв так званий «загін Реви», який «рубав червоних комісарів». Про нього відомо дуже мало.

Цікаво й те, що у маленькому селі Пролетарське, найближчому до терену населеному пункті, багато жителів мають прізвище Ревенко. Та на цьому несподіванки не завершилися: цього року курінним «жовтих» став Олександр Ревенко, дідусь якого жив у цьому ж селі. Грав він проти Мирослава Ольшанського, який вперше отримував досвід командира.

Найбільше організаторських зусиль доклали активісти Молодіжного націоналістичного конгресу, звісно допомагала також молодь, що не перший рік знає і любить цю гру, матеріально підтримали цей захід Всеукраїнська громадянська кампанія «Євронаступ» та Центр дозвілля молоді Сумської міської ради.

«Цю гру можна назвати боротьбою наполегливості проти фарту», - жартували спостерігачі після першої доби подій. Адже «червоні» після трьох масових сутичок заявили про фізичну перевагу, але «жовті» знайшли прапор, отже – перемагали. Наступна доба – активні пошуки стягів у «червоних» та «відлов» розвідників протилежної команди у «жовтих».

«Було дуже важко, ми всі відчували фізичну та моральну втому. Розуміли, що суперник перемагає. Особливо після того, як «жовті» почали ловити та «вбивати» наших розвідників», - пригадує Катерина Волченко. Цьогоріч на «Ревин Яр» вона приїхала вже втретє.

Напруга трималася протягом усіх 60-ти годин. Перевагу отримував то один, то інший курені. Спрогнозувати результат – неможливо. Здавалося б, усе вирішено, коли «червоні» за 4 години до кінця гри знайшли прапори. Але відвоювати їх не вдавалося: «жовті» зібралися і завдали поразки суперникам. Все вирішив останній бій, коли «червоні» здобули перемогу, а фраза «наполегливість проти фарту» втратила свій сенс: щастило і не щастило обом командам. Про наполегливість взагалі не варто говорити: такої волі до перемоги яри та балки не бачили вже давно.

Відлунали бої. За межею терену немає ворогів. Усіх учасників об’єднували Гімн України, який співали на закритті, та смачний борщ, приготований спільними зусиллями.