Мав нагоду поспілкуватися з європейцями, перебуваючи в Німеччині в якості учасника семінару «Як щодо змін». Якось в кімнаті пролунало напівриторичне запитання: «Чому французи змогли пробачити німцям, а українці росіянам не можуть?»
Можливо, так склалося тому, що Німеччина визнала свою неправоту, вибачилась перед світом і сплачує дотепер репарації країнам колишньої Антанти. Внутрішня політика шкільної освіти веде максимально пацифіковане виховання дітей з метою унеможливлення повторення сценарію насильства над іншими націями. Саме така політика викликає довіру в європейських країн до Німеччини та підштовхує до співпраці. Цілком адекватним є те, що люди нового покоління змогли примиритись та погасити минулі чвари. Конфлікт було вичерпано.
Якщо ж йдеться про сучасного «сибірського ведмедя», який декілька століть зберігає імперський устрій. Федерація, права народів, свобода – це для нього пусті слова. То чи повинні ми вести з такою країною діалог? Зауважте, що мова йде не про людей, які народились в цій країні, а одвічний державний улад, який не змінюється ніколи. Хоча відповідальність знімати з росіян за свою країну не можна, бо кожен отримує врешті решт те, на що заслуговує. Якщо ж росіяни насправді не заслуговують на таку країну, то вони повинні довести це своєю еволюцією та зміною устрою на такий, з яким рахуватимуться інші держави.
До цього ж часу Московія володіє неймовірними ресурсами, неймовірним бажанням самостверджуватись за рахунок приниження інших народів, неймовірно міцною тоталітарною системою подавлення думок людей та неймовірно негативним ставленням розвинутих країн до неї. Це «хрест» росіян і їм його нести. Тільки от питання, чи вони налаштовані працювати та отримувати допомогу, чи отримувати налаштування ворожого характеру від інших країн.
Єдине є очевидним, що діалог України та Росії ми маємо моральне право розпочати лише тоді, коли Крим буде повернено, російські війська забрано з наших територій, сплачені репарації за нанесену шкоду та принесені вибачення перед українською нацією за геноцид. А в списку повторень аналогічних дій повинна стояти не лише Україна, а й всі ті нації, яких спіткала аналогічна доля, чи то аналогічна Московія. Тільки такі дії будуть ознакою того, що росіяни взяли контроль над своєю державою в свої руки.
І допоки ці вимоги не будуть виконані, про жодне прощення не йтиме мова. Вже надто багато ми втратили та надто сильно ризикуватимемо знову отримати «плювок» в спину.