Молодь і націоналістичний рух
26.06.2012
В кінці червня 1998 року в Києві проходили два зібрання: Великий Збір Конгресу Українських Націоналістів та Установчий Збір Молодіжного Конгресу. Пройшло 14 років, багато чого змінилося, а багато чого – ні. Для роздумів і рефлексій пропонуємо увазі читачів тезовий матеріал виступу щойно обраного Голови Молодіжного Конгресу Віктора Рога на пленарному засіданні Великого Збору КУН.
Ред. Дозвольте привітати Великий Збір від імені Спілки Української Молоді, Ліги Української Молоді та Товариства Української Студіюючої Молоді ім. М.Міхновського і побажати усім великих успіхів у роботі Збору та в повсякденній діяльності на благо України. Ще у березні 1993 року на першій Конференції Українських Націоналістів у Києві я акцентував увагу на тому, що однією з найголовніших проблем нашого націоналістичного руху є необхідність заанґажування молодого покоління українців до роботи в ділянці відродження української нації та розбудови УССД. На жаль, порушена проблема не втратила актуальності сьогодні, навпаки, набула ще більшої гостроти, адже в силу різних обставин, як об'єктивних, так і суб'єктивних, стан сучасного молодіжного націоналістичного руху є більш, ніж критичним. Головне завдання полягає в тому, щоб зрештою вирішити цю нагальну проблему, і Молодіжний Конгрес покликаний це зробити на всеукраїнському рівні. Ми повинні об'єднати патріотичну молодь в Україні, змобілізувати та активізувати її, показати перспективу, вивести молодечий націоналістичний рух на належний рівень. Хто сьогодні займається цілеспрямованим плеканням молодих наших кадрів? Хто ретельно готує нашу нову силу? Адже добре усвідомлюючи, що старше покоління, ветерани ОУН-УПА — наша слава і гордість, ми мусимо виразно усвідомити, що молодь — наша перспектива. Відбір і плекання молодих кадрів, створення міцної молодіжної організації — найголовніше завдання сьогодні! Тож закликаю всі структури і все членство Конгресу та ОУН на всіх ієрархічних рівнях докласти максимум зусиль для становлення Молодіжного Конгресу, закликаю всі українські патріотичні організації, а насамперед молодіжні, до об'єднання і співпраці. Мене сьогодні запитували про роль Молодіжного Конгресу. Хочу нагадати слова доктора Дмитра Донцова: «Яка є роля молоді в революційно-визвольнім русі? Ця роля буде велика або мала, або жадна. Залежно, яка гаряча буде її віра в нашу правду. Іншими словами, чи будуть серед тієї молоді переважати люди характеру і однієї ідеї, чи ні... Боротися за свою ідею буде лише той, хто має до того відвагу. Цю відвагу матиме той, хто в цю ідею вірить». Єдино віра рухає нас вперед! Великий князь Святослав Хоробрий в час своєї героїчної загибелі мав всього 30 років, Коновалець у свої 27 командував Корпусом Січових Стрільців, Степан Бандера очолив Крайову Екзекутиву ОУН у 24, а в 30 став Провідником ОУН, Ярослав Стецько у 29 очолив Українське Державне Правління... А скільки років на момент Подвигу було юним Героям Крут, Біласу і Данилишину, Лемику, Коссаку і Колодзінському... Нам є з кого брати приклад, і дай нам, Боже, бути гідними їхнього Чину і їхньої Звитяги. Ми повинні довести, і довести переконливо, що Україна сьогодні здатна не лише вшановувати пам'ять і подвиги Героїв і Провідників минулого, але і народжувати нових, котрі дадуть зразок для наслідування майбутнім поколінням! Поразок більше не буде! Слова Україна і Перемога будуть стояти поряд! Честь України! Готов боронити!
Ред. Дозвольте привітати Великий Збір від імені Спілки Української Молоді, Ліги Української Молоді та Товариства Української Студіюючої Молоді ім. М.Міхновського і побажати усім великих успіхів у роботі Збору та в повсякденній діяльності на благо України. Ще у березні 1993 року на першій Конференції Українських Націоналістів у Києві я акцентував увагу на тому, що однією з найголовніших проблем нашого націоналістичного руху є необхідність заанґажування молодого покоління українців до роботи в ділянці відродження української нації та розбудови УССД. На жаль, порушена проблема не втратила актуальності сьогодні, навпаки, набула ще більшої гостроти, адже в силу різних обставин, як об'єктивних, так і суб'єктивних, стан сучасного молодіжного націоналістичного руху є більш, ніж критичним. Головне завдання полягає в тому, щоб зрештою вирішити цю нагальну проблему, і Молодіжний Конгрес покликаний це зробити на всеукраїнському рівні. Ми повинні об'єднати патріотичну молодь в Україні, змобілізувати та активізувати її, показати перспективу, вивести молодечий націоналістичний рух на належний рівень. Хто сьогодні займається цілеспрямованим плеканням молодих наших кадрів? Хто ретельно готує нашу нову силу? Адже добре усвідомлюючи, що старше покоління, ветерани ОУН-УПА — наша слава і гордість, ми мусимо виразно усвідомити, що молодь — наша перспектива. Відбір і плекання молодих кадрів, створення міцної молодіжної організації — найголовніше завдання сьогодні! Тож закликаю всі структури і все членство Конгресу та ОУН на всіх ієрархічних рівнях докласти максимум зусиль для становлення Молодіжного Конгресу, закликаю всі українські патріотичні організації, а насамперед молодіжні, до об'єднання і співпраці. Мене сьогодні запитували про роль Молодіжного Конгресу. Хочу нагадати слова доктора Дмитра Донцова: «Яка є роля молоді в революційно-визвольнім русі? Ця роля буде велика або мала, або жадна. Залежно, яка гаряча буде її віра в нашу правду. Іншими словами, чи будуть серед тієї молоді переважати люди характеру і однієї ідеї, чи ні... Боротися за свою ідею буде лише той, хто має до того відвагу. Цю відвагу матиме той, хто в цю ідею вірить». Єдино віра рухає нас вперед! Великий князь Святослав Хоробрий в час своєї героїчної загибелі мав всього 30 років, Коновалець у свої 27 командував Корпусом Січових Стрільців, Степан Бандера очолив Крайову Екзекутиву ОУН у 24, а в 30 став Провідником ОУН, Ярослав Стецько у 29 очолив Українське Державне Правління... А скільки років на момент Подвигу було юним Героям Крут, Біласу і Данилишину, Лемику, Коссаку і Колодзінському... Нам є з кого брати приклад, і дай нам, Боже, бути гідними їхнього Чину і їхньої Звитяги. Ми повинні довести, і довести переконливо, що Україна сьогодні здатна не лише вшановувати пам'ять і подвиги Героїв і Провідників минулого, але і народжувати нових, котрі дадуть зразок для наслідування майбутнім поколінням! Поразок більше не буде! Слова Україна і Перемога будуть стояти поряд! Честь України! Готов боронити!