З 1 по 3 квітня київська міська організація Молодіжного Націоналістичного Конгресу провела табір-мандрівку «Рейд-Холодний Яр», в якому взяли участь два десятки юнаків та дівчат з різних регіонів України. Учасники ставили перед собою завдання пройти стежками холодноярівців, відвідати багаті історичними подіями місця Черкащини, яке успішно виконали.
Табір розпочався нічним вимаршем із залізничної станції ім.Тараса Шевченка, що знаходиться в Смілі. Пройшовши кілька кілометрів трасою до лісу біля села Петровського, таборовики влаштували нічний привал. Зранку, в суботу, після урочистого відкриття табору і сніданку, вирушили в село Жаботин.
Варто відзначити, що село Жаботин відоме своїми героїчними постатями, які брали участь у визвольній війні 1648—1654 років під проводом Богдана Хмельницького та у різні часи неодноразово чинили опір поневолювачам.
Також таборовики відвідали і Мотрин монастир. Загалом, за словами тамтешніх жителів, Холодний Яр овіяний містичними легендами. Зокрема, розповідають про те, що не варто лишатися на ніч у лісі, бо після заходу сонця обовязково заблукаєш, а дорогу можна знайти лише, коли світатиме. Незаважаючи на застереження, таборовики таки вирушили під кінець дня шукати тисячустолітній літній дуб Максима Залізняка.
Далі учасники рейду вирушили до села Мельники, поблизу якого, в лісі, розбили табір. Недільний ранок для націоналістів розпочався вимаршем до могили Головного отамана Холодноярської республіки Василя Чучупаки, монумента Юрію Горлісу-Горському та пам’ятника Максиму Залізняку.
Мандрівка закінчилася у Суботові, де була розташована резиденція Богдана Хмельницького. Відвідавши церкву-усипальницю Богдана Хмельницього та руїни фортеці, що була знищена поляками, таборовики прослухали лекцію голови МНК Сергія Кузана на тему «Катехизис українського націоналіста». Під гімн ОУН націоналісти закрили табір.
За словами голови КМО МНК Івана Кішки, такий рейд – це не лише випробовування для молоді, це й унікальна можливість для кожного пройти дорогами повстанських загонів Холодноярської республіки, яка існувала на теренах Черкащини 1918 по 1922 рік. До речі, події тих років описані у книзі Василя Шкляра «Чорний Ворон».
«На прикладі героїв, які йшли у бій з гаслом: «Воля України — або смерть», повинна виховуватися сучасна молодь. Ми пробудили у всіх учасників рейду бажання більше дізнатися про події нашого минулого, про наших героїв, яких варто шанувати і берегти память про них . Молодь повинна знати власну історію, бо, як кажуть, не знаєш свого минулого, не матимеш майбутнього», - підкреслив Іван Кішка.