Як ми ставимось до подій 17 жовтня під Верховною Радою

У будь-яких ситуаціях ми, як націоналісти, керуємося інтересами України і української нації. Ця ситуація — не виняток. Сьогодні у Верховній Раді є різні сили, але вперше за часи незалежності існує проукраїнська більшість депутатів, яка зайшла в парламент після Майдану. В числі цієї більшості є як справжні патріоти, так і люди, для яких заявлені патріотичні позиції були «квитком» у ВР, і вони їх дотримуються, щоб не втратити виборця. Ми не ідеалізуємо ні Порошенка, ні інших політиків, але розуміємо, що згідно соціологічних досліджень у випадку перевиборів у ВР збільшиться кількість депутатів від Опозиційного блоку та інших численних перефарбованих ригів, Батьківщини, Савченко та інших груп, які відверто і послідовно діють в інтересах Росії.

Сучасний склад ВР як кістка в горлі російським агентам впливу  і всім ображеним, які бачать себе у кріслах народних депутатів, але «чомусь» туди не потрапили. Тому неодноразово відбуваються спроби загострити політичну  ситуацію. Для цього використовують критику влади, яка часто заснована на популізмі («Режим Порошенка гірший як режим Януковича», «За три роки добробут українців скоротився втричі», «Поки є Порошенко – будуть злидні!»і т.д.) та критику реформ (медичної, освітньої, і т.д.).  У “націоналістичних” середовищах розповідають про «режим внутрішньої окупації» і заклики поборювати українські державні структури (поліцію, СБУ тощо). Для значної частки цих середовищ боротьба з системою стала важливішою за боротьбу з Росією та побудову своєї держави.

Це все переслідує одну мету — дестабілізацію політичної ситуації в країні. Конкретно: спричинити громадські протести, «третій Майдан», — таким чином добитися дострокових президентських і парламентських виборів. В цю логіку добре вписуються протести вкладників банків пані Тимошенко і тарифні протести різних сил минулого року, “блокада Донбасу” Семенченка і теперішні події. «Велика політична реформа» дивним чином об’єднала дуже різні за поглядом структури – опозиційних політиків, Рух Нових Сил (Саакашвілі), Самопоміч, Батьківщину,  націоналістичних політиків і структури Свободи, Національний Корпус, Автомайдан, різних антикорупціонерів та затятих захисників ЛГБТ-спільнот.

Офіційно домагаються виконання 3-х вимог: створення антикорупційного суду, зняття недоторканості та виборчої реформи. Мотивація їх участі може бути різна, але в загальну картинку, описану вище, все це вписується. 

Приблизно за таким сценарієм 100 років тому ми і втратили свою державу. Частина діячів хотіла будь-якою ціною бути при владі (або соціалістична Україна, або ніяка), частина була відвертою большевицькою (російською) агентурою, частина велась на романтику боротьби, не думаючи про наслідки.

Для нас "Україна понад усе" – не просто гасло. Для нас основне — збереження і захист держави, перемога над  Росією у всіх фронтах гібридної війни. Ми підтримуємо вимоги зняття депутатської недоторканості, виборчої та антикорупційної реформ, але вважаємо, що добиватись їх треба консолідовано та обдумано, щоб спланована провокція чи політична конкуренція не коштувала нам державності.

Ми не беремо участь в протестах щодо «Великої політичної реформи», але спостерігаємо за ситуацією і у випадку потреби будемо мобілізовувати членство і діяти відповідно до наших ідеологічних принципів.