Цього року зголошення на найбільшу теренову гру в Україні «Гурби-Антонівці ім.Володимира Гарматія» викликало неабиякий резонанс: своє бажання стати учасниками гри виявило більше людей, ніж могли затвердити організатори. Навіть збільшивши кількість учасників до 400, дехто не потрапив у списки гравців. Ті ж, хто вчасно і повністю виконав умови зголошення – взяли участь у тринадцятій тереновій грі.
За перебігом подій протягом 1-4 травня можна було спостерігати за допомогою хештегу #gurbyMNK у чотирьох соціальних мережах: Facebook, Vk, Twitter, Instagram.
Тож як це було?
29 квітня
Рада Вищих Спостерігачів та інше членство Молодіжного Націоналістичного Конгресу прибули на терен гри: облаштували РВС, прибрали територію поблизу музею-штабу УПА Волинь-Південь, зібравши 12 мішків сміття. «Ви не впізнаєте місце старту», - повідомив Іван Кішка, голова МНК.
30 квітня
На терен приїхали перші учасники гри. Так, представники куреню Левів перед грою облаштували могили борців за волю Україну. Пізніше, вночі, команди з міста Суми та Києва дісталися до терену, весь день провівши в електричках «Київ-Здолбунів» та «Здолбунів-Дубно». В останній, до речі, більше 60 осіб співали пісні під акомпанемент баяніста – бойовий дух був на висоті.
1 травня
Холодний ранок змінився спекотним днем, а учасники з Тернополя та інших областей прибули на місце. Знайомство з картою, навчальні блукання по терену, тривала реєстрація, постійна увага журналістів, тяжкі наплічники, перше шикування у дволаву чи триряд, вітання та знайомства, купа обіймів і веселий настрій – такими були ранкові враження.
Відкриття – це не лише виснажлива година, під час якої треба тихо стояти на «струнко», а й дуже урочиста та важлива частина гри. Хвилина мовчання за загиблими борцями за незалежність України, державний Гімн, виступи ветеранів УПА, учасників АТО, волонтерів та всіх тих, хто є дієвими патріотами утвердили одну просту істину: сьогодні наш терен – 25 кв.км, а завтра – вся Україна. І це завтра – вже настало.
Опісля цього, учасники-новачки спробували себе у показовому бою, вперше відчувши прилив адреналіну та бойовий запал. Перемогу здобули «Леви».
Від фізичної активності – до розумової: учасники заслухали лекцію про історію бою під Гурбами біля музею-штабу УПА Волинь-Південь, яку провела Соломія Фаріон. Далі - перша спільна фотографія, відео з кричалками, коментарі на камеру, дорога до РВС, щоб презентувати прапори куренів.
Учасники вже знали, хто є «жовтими» і проведе вечір перед грою біля річки «перед містком», а хто - «червоні» і точкою старту стане «гора Турчин».
Вечір перед грою – це вогнища, чай, «Мівіна» та бутерброду з дому…і відчайдушні спроби поспати.
2 травня
00:00 – сигнальна ракета запущена, гра почалася. Разом з тим, почався і дощ, що на цілий день змусить усіх учасників гри ходити у мокрому взутті та мерзнути.
Першими «жертвами» стали «червоні» - чотовий, ройовий та стрілець, яких вполювали Диверсанти. До речі, тієї ночі команда Диверсантів не давала спокою Левам. Станом на 8:00 ранку, «сині» настріляли «червоних» на 40 балів.
Та вже о 9:30 «Левам» вдалося знайти прапор – він був біля річки. Настрій у курені помітно піднявся. А от «Вовкам» треба було «чесати квадрати», щоб зрівняти рахунок гри…
Тим часом, на РВС прийшла звістка про знайдену гранату на терені гри. Мобільна група у складі трьох осіб виїхала до ЛЕПу, щоб знайти небезпечний елемент. Попутно збираючи сміття, хлопцям вдалося знайти гранату (показали майстер-клас у пошуках прапору для учасників :) – страйкбольний муляж… З одного боку, добре, що несправжня, з іншого – змусила РВС витратити купу часу. Крім того, курені пережили перший бій: за словами багатьох досвідчених гравців і спостерігачів, це був один з найтриваліших боїв за всю історію «Гурб». За підсумками, перемогли «Вовки» - щоправда, з невеликим розривом.
Зменшити відрив у балах з «Левами» допомогли Диверсанти, знайшовши їх прапор.
Решту дня курені грілися і сушилися біля багаття.
3 травня
Курені вирішили «розбудити» одне одного і о 5:30 зустрілися на дорозі - стався другий масовий бій. Біля РВС було дуже людно – курені втратили багато бійців, а станом на 7:00 рахунок склав 549:374 на користь «Левів». Удача явно стала на бік «червоної» команди – трохи згодом було знайдено прапор «жовтих».
Диверсанти активізували свої пошуки і натрапили на прапор «Левів», але занадто довго вагалися, що робити. Тож «Вовки» випередили їх і принесли знамено на РВС.
Трохи згодом, відбулася чергова сутичка Левів з Вовками.
Опісля – «червоні» перебували у піднесеному настрої: завітали «випити чаю» до команди Диверсантів, поприбирали на речовому таборі «жовтих», грілися біля багать та показували сценки про гру…
4 травня
Останній день гри – останній бій, що закінчився дружніми обіймами учасниками, піснями та гаслами. Поза грою, всі, хто є частиною «Гурб-Антонівців», є однодумцями та друзями. Так само дружно Леви і Вовки прибирали терен під час еко-акції: назбирали 74 пакети по 120 літрів різного сміття.
На закритті грі кожен усвідомлював: я переміг себе і наступного року я обов’язково приїду сюди знову…
Вітаємо Левів з перемогою! Слава кожному учаснику теренової гри «Гурби-Антонівці