Герої не вмирають, вони лише відходять у вічність, залишаючи за собою ідеї та справи, послідовників

«Герої не вмирають, вони лише відходять у вічність, залишаючи за собою ідеї та справи, послідовників». Чуючи ці слова, одразу в уяві націоналіста постає велична фігура Бандери, чи то Шухевича, чи іншого провідника боротьби за Україну. Вони – герої, але, певним чином, «з минулого», тоді як сучасність теж має своїх особистостей, які гідно продовжили справу перших велетнів духу. Таким є Іван Гавдида, щирий націоналіст і діяч, почесний член МНК.  Ким він був? У кожного знайдеться власна відповідь. У нас, МНКівців, його прийнято вважати «Хрещеним Батьком». Адже ще з 1998 року Іван приділяв особливу увагу і надавав всебічну підтримку молодіжному патріотичному руху. Став фундатором і першим комендантом найбільшого вишкільного табору патріотичної молоді «Лисоня», через «горнило» якого пройшло більше тисячі юнаків та юначок. До речі, цей табір відбувається на Тернопільщини і до нашого часу. 

«У своїй діяльності Іван завжди робив ставку на молодь. Адже й сам залишався таким у свої неповні 37... Інтуїтивно відчуваючи майбутню кризу в націоналістичному русі, яка була закладена ще в основі творення КУНу, і, згодом, була активізована нездоровими амбіціями деяких лідерів, Гавдида став ініціатором створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, який мав згуртувати молодь у КУНі. Багато хто тоді, в 1998 році, вважав це непотрібним. Більше того, велика частина делегатів Установчого З'їзду МКУНу взагалі не розуміла, нащо їх зібрали. Але за два роки МКУН став дієвою організацією. І коли криза таки охопила КУН і реальну владу в ньому захопили люди, далекі від націоналістичних принципів, то МКУН, змінивши назву на Молодіжний Націоналістичний Конгрес, продовжив поступ націоналістичного руху в Україні, перетворившись на серйозну силу», - згадував якось Михайло Бігус, історик і краєзнавець, активіст МНК. Заслуга Івана в тому, що він зумів не тільки зберегти здорову, не спаплюжену інтригами частину Конгресу Українських Націоналістів, а й усіляко підтримував МНК надалі, справедливо вбачаючи в молоді рушійну силу націоналізму як політичної сили. Тож у 2002 році його обрано почесним членом МНК. 

І ось, страшна звістка 30 серпня 2003 року облетіла Україну і світ: близько 1-ої години ночі за нез'ясованих обставин неподалік власного помешкання у Києві загинув заступник Голови Проводу Організації Українських Націоналістів, директор Центру Національного Відродження ім. Степана Бандери, - ІВАН ГАВДИДА. Загинув. Але не помер. Він лише відійшов, передавши свою справу нам, його друзям і послідовникам. Життя Івана – приклад, орієнтир, дорога, що має продовження. «В офісі МНК висить портрет Євгена Коновальця, вбитого в Роттердамі в 1938 році, Степана Бандери, вбитого в Мюнхені в 1959 році. Окрім них, на стіні біля столу Голови МНК, висять фото засновника Інформцентру МНК Сашка Богатирчука та «Хрещеного батька» нашої організації - Івана Гавдиди, вбитого в Києві в 2003 році. Щоб кожен керівник націоналістичної організації розумів – наша боротьба не припиняється. Ми усвідомлюємо це і пам’ятаємо кожного. Ми зобов’язані помститись», - говорить теперішній Голова МНК Сергій Кузан.

На виконання рішення Центрального Проводу МНК (№ 02/13-в від 27 лютого 2013 р.) щодо реалізації заходів з нагоди десятих роковин загибелі друга Івана, членством Молодіжного Націоналістичного Конгресу було розроблено та затверджено макет меморіальної дошки, що буде встановлена на будинку 9 по вул. Ярославів Вал в м. Києві, де працював І. Гавдида.  Звертаємося до всіх, хто мав честь знати друга Івана, хто пройшов табори «Лисоня» та «Відвага», а також усіх, хто поважає та продовжує його справу, долучитися до збору коштів на виготовлення меморіальної дошки. 

Ця дошка буде встановлена не для нього – на тому світі йому це не потрібно. Вона для нас, його друзів і послідовників, продовжувачів його справи. Для всіх, хто підпорядкував своє життя служінню цілям і завданням Організації. Ця дошка буде нагадуванням для тих, хто щоранку заходить в будинок на Золотих Воротах і для тих, хто приїжджатиме сюди з інших міст.  Реквізити для перерахунку коштів:  «Приватбанк», картка № 4405 8858 1870 3032, на ім`я Кузан Сергій Васильович.  Платник повинен заздалегідь поінформувати про переведення коштів за тел. (096) 188 37 93 (sms – повідомлення) та на ел.скриньку: mnk@mnk.org.ua Список осіб які вже зробили пожертву на спорудження дошки.