Бійці ДУКу: ''Вся Україна повинна воювати: хтось зі зброєю в руках, хто в тилу, а хтось на інформаційному фронті''

1 березня, після показу фільму «Добровольці Божої Чоти», Бурштинський осередок МНК поспілкувався з учасником бойових дій в ДонАП, Другом Богемою, та командиром Добровольчого українського корпусу (ДУК) Андрієм Стемпіцьким (Летун).

Що Ви можете сказати з приводу подій на Сході України?

Летун: Мінські домовленості виконуються однією стороною, вони не дадуть результату. Однозначно, кожен сантиметр нашої землі буде повернено. Поки є бійці, поки є ті підрозділи, які зараз на фронті, ми будемо до останнього звільняти нашу територію.

Що для Вас найтяжче на фронті?

Летун: Якщо з боку організаційної роботи, то пошук зброї та боєприпасів. А насправді, як говорив друг Гатило (під час фільму - ред.), бувають такі ситуації, коли ти розумієш, що змінити нічого не зможеш, і чекаєш чогось, намагаєшся щось зробити, але вплинути вже неможливо, це напене найважче що є. Будь-що можна пережити та перетерпіти, але такі моменти психологічно є найважчими.

Як Ви бачите закінчення ситуації на Сході? Які ваші прогнози?

Летун: Прогнозів нема - це однозначо. Їх не може дати ніхто, бо ситуація не є прогнозованою. Коли закінчиться війна? Мені здається, тоді, коли буде знищена російська імперія. Тоді питання війни України і Росії буде завершене раз і назавжди, поки буде існувати росімперія, такі конфлітки будуть постійно...

Богема: Стосовно прогнозів, справа не в них, а справа в сценаріях, які вони намагаються розіграти, їх є кілька. Перший - створити зону «замороженого» конфлікту (як Придністров’я чи Абхазія). Це не найгірше, з ним ми все одно будемо справлятись. Другий - Україну будуть намагися поділити. Третій - буде війна, Україна потрапить на лінію фронту між Європою та Росією. Найвірогіднішим видається перший сценарій, але нам потрібна цілісна Україна і ми будемо за неї боротися. Нам потрібна національна ідея, і її сформулював Подерев'янський, він так чітко і сказав: «Від**іться від нас». Нам потрібно будувати свою державу, свою Українську державу.

Летун: В Росії на початку 2000х років відбувалися штабні ігри. На них розглядалися сценарії, які зараз реалізовуються: розкачування ситуації шляхом певних «ополчєній», «добровольцев» і тоді стиха входять війська, власне, що зараз і відбувається. Щоправда, він розглядався на більшу територію, аж до Придністров'я. Були навчання, вони все планували, але прорахунок був тільки в одному: вони не могли спрогнозувати виникнення добровольчих підрозділів. Це унікальне явище, як і волонтерський рух. Отже, не було враховано, що Українська Нація можна дати такий спротив. Якби держава зробила певні кроки, це можна було просікти ще не початках, але історію не перепишеш.

Зараз ДУК є нелегалізованою структурою. У подальшому можуть виникнути питання про незаконність дій ДУКу? Що робиться, щоб легалізувати структуру?

Летун: Питання легазілазції стоїть у двох площинах: це народна та юридична. В очах українського народу легалізація, напевне, відбувался з весни того року, тому казати, що ми нелегальні - це не правильно. В юридичній площині нам давали багато різних пропозицій, які нам не підходять. ДУК - це замкнута система, це явище в військовому аспекті. Нам пропонують легалізацію двох зводів, роти, пів-батальйону.

Богема: Тобто заходити малими групами в інші батальйони

Летун: Якби наші бійці мали б бажання, пішли б у ті батальйони. Тому ми питання поставили дуже просто, ми хочемо легалізації тільки як структури ДУКу. Це може бути указ Президента, рішення ВРУ, це та ж сама ситуація з Національною Гвардією в 90-х роках. Їх легалізували рішенням влади, що забороняє владі це зараз зробити? Хай думають. Ми з радістю приймемо пропозицію про легалізацію цілісної структури ДУКу.  Правий Сектор - це не тільки партія, і не тільки ДУК. Це одне ціле, це військово-політичний рух. Частина людей реалізовує себе в військовій сфері, інші в політичній. Всі ми йдемо до однієї мети, тільки різними засобами.

Де зараз найгарячіші точки ?

Летун: Під Широкіним тривають бої з різною інтенсивністю (у суботу, 28 лютого, загинув боєць ДУКу ПС Танк - ред.). Їх інтенсивність змінюється від планів сеператистів. Для терористів територія збільшується. Від літа ми втратили приблизно 500 кв.км. Була можливість розриву ДНР і ЛНР, питання було в десятках кілометрів. Після розриву все можна було закінчити дуже швидко, але чомусь такого наказу не дали. Це робиться для того, щоб показати всім одну картинку - ми не можемо воювати. Президент говорив, що ми не можемо тягатися з російською армією. Це унікальне явище, коли головнокомандувач говорить і переконує людей, що ми програємо у війні, такого в історії, напевне, ще не було. Дурна ситуація, правда? Мир в Україні не запанує ніколи, якщо не дати їм гідну відсіч.

Не можна винити Муженка, тому що коли є політика на війні - добра не буде, тому що військові не можуть грати за правилами політичних рішень. Військовим не дають реалізовувати себе в військових операціях. За два тижні було зрозуміло, що війська потрібно було відвести від Дебальцево, щоб зберегти людей і техніку, якби працювали військові, вони б це зробили, але політичне рішення - втримати. Сенсу це рішення не мало. Так скрізь.

Чи може бути ще один майдан?

Летун: Майдан навряд вже буде. Соціальна ситуація може спровокувати соціальний бунт. Потрібно розділяти революцію і бунт. Певні речі на передовій можуть підштовхнути військових до бунтів через рішення головнокомандуючого. Боєць на фронті повинен бути проінформований, якщо він відступає чи наступає, йому потрібно знати для чого це він робить, що сталося. Їх вигружають і все, вони не розуміють що їм робити, бо в них немає інформації. Озброєння, патрони - приходять іржаві, а протитанкові засоби випускають, а вони не вибухають. То про що можна говорити? Відбувається певний певний саботаж Бунти можливі. Але кремлівська рука тут також є. Будь-який бунт можна використати, щоб розірвати Україну. В Україні, на західних областях, є партії, які виступають за утворення ЗУНР (наприклад, Галицька партія), на Закарпатті є також схожі партії, і вони не виступають, тому що не наступив ще час. Наприклад в Слов'янську два роки тому проводився марш вишиванок, коли тисяча людей йшла в вишиванках по місту. Як свідомість людей дуже швидко міняється, якщо правильно до цього підійти, підживити ці сеператистські рухи. Усе змінилося за два роки, коли знаходили людей з розпоротими животами в річці. Якщо взяти під контроль Західну Україну, то через два роки ми її не впізнаємо. Ми повинні аналізувати всі речі, які відбуваються. Їх дуже легко фільтрувати. Ми маємо критикувати владу, бо якщо її не критикувати, вона буде робити все, що хоче. Тож Майдан можливий,, але він буде вже без танців і пісень. Зараз на руках у людей дуже багато зброї. По всій Україні.

Що повинна зробити держава, щоб закінчити війну?