18 квітня в Харкові. Як це було

Понеділок для громадськості Харкова вийшов напрочуд насиченим. І не дарма, оскільки саме у цей день, 18 квітня, відбулося одразу два зібрання. Перше, засідання членів «Українського вибору» Медведчука, - відверті сепаратисти, а друге — ніщо інше, як збірка так званого «опозиційного уряду» до складу якого ввійшли такі відомі кожному особистості як Добкін, сумнозвісна Королевська та багато інших, не менш колоритних персонажів.

Хоч самі зібрання і проходили паралельно, та спершу розпишу про «Український вибір». Інформація про місцезнаходження та час засідання певний час утримувалася у невідомості, але щойно дані стали відомими, активісти волонтерсього руху «Вільних Людей» та ЦК «Азов» зібралися біля готелю «Меркурій» близько 13 години дня, з метою зриву даного зібрання та вимоги ув’язнення Медведчука. Але цього не сталося, оскільки було повідомлено, що готель заміновано! Тому будь які громадські дії було заморожено на якийсь час, а все що і відбувалося далі — відбувалося біля шлагбаума, на вході.

На моє запитання, чи це реальна загроза, чи фактичний зрив акції громадськості, відповів координатор волонтерської мережі «Вільні Люди» у Харкові, Сергій Кузан, висловивши впевненість у фальшивості мінування будівлі.

«Я впевнений, що зараз відбуваються пошукові роботи, жодної вибухівки виявлено не буде, а привід використають «медведчуки» для збереження обличчя і подальшої своєї неявки на зібранні, врешті-решт вони ж самі і повідомили про те, що будівлю заміновано, я переконаний, що це не більше, ніж качка».

З моєї точки зору, на користь слів Сергія, говорить і те, що у «замінованій» будівлі і далі продовжували знаходитись деякі люди, зокрема депутат Лесик. Так чи інакше, час тривав, але акція так і не досягла своєї кульмінації, якщо не брати до уваги «освящення» кока-колою Лесика, тож було прийнято рішення продовжити пікет на вул. Карла Маркса 1, біля будівлі фабрики.

Тож друга дія розгорнулася під вікнами фабрики близько 15:40. Вільні Люди розгорнули свої прапори, а друзі з Громадської Варти підтримали акцію апаратурою. Завершивши приготування, було вирішено надавати час усім бажаючим виступити зі словом до громади міста Харків та небайдужих з інших міст, а саме Сум, Чернігова тощо. Активісти вимагали діалогу з народними депутатами в будівлі, розставлення крапок над «і». Час йшов годинами, а результату все не було: ні Добкін, ні хтось інший ще так і не вийшли з будівлі. У такій ситуації пікетувальники, за ініціативи Сергія Бистрова, вирішили першими йти на конструктивний діалог, попросивши старшого за чином міліціонера, піднятися нагору і передати запрошення до діалогу представників опозиційного уряду. І знову запала тиша, на цей раз вже буквально, жоден з міліціонерів не зронив і слова, хоч як активісти й не питались. Люди, що прийшли на акцію, почали виснажуватися, відсутність реакції починала вже дратувати, що лише більше грало на нервах мітингувальників. Фактично, будівля фабрики знаходилася в свого роду облозі, тобто представникам злощасного «уряду» треба було вийти прямо перед людьми для того, аби сісти у свої джипи. Було вирішено, якщо хтось з так званих урядовців буде виходити, то буде максимально блокуватися активістами від авто.

Десь близько 18:00 у будівлі фабрики відбувся рух і під крики: «Допу — на нари!» та яєчну артилерію — вельмишановний пан Допкін втікає до джипу. Навколо авто сепаратистьских депутатів утворилася людська маса, місцями починалися бійки, але основна частина активістів намагалася живою силою утримати авто. У хід пішло все, від яєць до бруківки. Але тут сталося геть нечуване, але, на жаль, цілком очікуване рішення з боку Добкіна та компанії — вони вирішили давити людей. На достатньо великій швидкості було збито чимало пікетувальників (Сергій Кузан, Валентин Бистріченко) і, на жаль, не всі вони отримали лише синці.

Один з джипів, на яких тікали сепаратисти (номер АХ3297ЕС), «вольцваген мультиван» чорного кольору, переїхав ногу активісту мережі «Вільні Люди» Владу Сєргєєву, спричинивши травму ноги, що зі 100% вірогідністю можна розглядати як посягання на життя громадянина України, що карається згідно 112 статті КК.  На жаль, правоохоронні органи, єдиним обов’язком яких є зберігання спокою і захист громадян, втрутилися у сутичку в останній момент.

Цього понеділка харків’яни довели, що вони більше не згодні миритися з дурною славою «столиці сепаратизму». Цими подіями громада сказала своє впевнене: «Ні!» Ми показали раз і назавжди, що Харків — більше не місто для гєп і доп, і що у нас точно стане сили задати їм удару у відповідь.

Слава Україні! Героям Слава!