10 книг, які варто прочитати українському націоналісту

Так склалось, що аби називатись українським націоналістом, людина повинна відповідати певним вимогам. І це не тільки (або часто не стільки) вміння зібрати-розібрати АК, голосно кричати гасло «Бандера прийде – порядок наведе» чи інші традиційні «кричали», і навіть не знання як правильно зробити «коктейль Молотова». Хоч вони теж, буває, стають в пригоді.

У першу чергу, від націоналіста вимагається певний рівень знань та розуміння, що таке націоналізм, як він розвився та які його основні ідеї. По-друге, особливістю націоналіста є дія – не пафосні балачки чи паління фаєрів на маршах, а конкретні дії в інтересах української нації і державності (тут вже як кому вистачає інтелекту ті інтереси трактувати, головне, щоб благі наміри не зіграли злого жарту з «борцями», які замість інтересів нації раптом захищають інтереси конкретного бізнесу чи політика). Ну і третє, найважливіше – характер. Розуміння, якими рисами характеру має володіти націоналіст і постійне намагання заточити свій характер до визначеного ідеалу (щоб робити це системно – приєднуйся до нашого флешмобу #націоналіст2017 у VK або FB).

Щоб наблизитись до цих вимог і не соромлячись називати себе націоналістом, в пригоді стануть вишколи, різноманітні лекції та навчання, практична робота і спілкування з однодумцями. Важливою є і самоосвіта, зокрема читання книжок (хоча одними книгами і не обійдеться, але без них далеко не заїдеш). Тому ми підготували підбірку з 10 книг, які варто прочитати українському націоналісту.

1. Катехизис українського націоналіста. До цього входять 10 заповідей українського націоналіста, 12 прикмет характеру українського націоналіста, 44 правила життя українського націоналіста, Гімн ОУН та Марш юнацтва ОУН, Молитва українського націоналіста, Цілі життя, 10 заповідей українця-волюнтариста. Їх легко знати в Інтернеті, та і в багатьох книгах вони є – найвідоміша, мабуть, «Іди за мною» - видання для Юнацтва ОУН різних років видання. Це основа, яку варто не просто прочитати, а перечитувати періодично і звіряти, наскільки наші вчинки з ними співпадають. Та і щоб лицем в багно не впасти, бо що то за націоналіст, який не чув про Декалог?
2. Олег Баган. Націоналізм і націоналістичний рух: історія та ідеї. Книга ґрунтовно і зрозумілими словами розповідає про розвиток українського націоналізму. Щоб потім не зганьбитись, розповідаючи всім, що історія ОУН починається у 2014 році з ініціативи Коханівського, чи щоб не бути простаком, якого російські «боти» затролять лише однією фразою про фашистів з УПА чи іншою єрессю.
3. Микола Міхновський. Самостійна Україна. Це перша націоналістична праця (написана 117 років тому!). Та і обсяг невеликий – сторінок 10-20 (залежно від того, якого розміру сторінки і який кегль шрифту). Одним словом -  гріх не прочитати. Якщо перша частина твору розповідає, яким чином українці опинились без своєї держави, то друга частина яскраво та піднесено, коротко і по суті викладає основні ідеї українського націоналізму.
4. Дмитро Донцов. Націоналізм. Так би мовити, класика жанру. Одразу попередимо – мова досить складна, не всім з першого разу «заходить». Тому якщо з першого разу не читається – не біда, відкладіть на якісь півроку-рік, за той читаючи інші книги. Мені допомогло :) Цим твором Дмитро Донцов хотів передати дух націоналізму, його основні принципи. Книжка побудована на порівнянні українського патріотичного руху ХІХ та початку ХХ століття та націоналістичного руху, яким він має бути. Хоч і написана більше 90 років тому, але можна знайти багато аналогій з людьми та організаціями, які сьогодні ліплять на себе лейбл «націоналістичних». Така собі інструкція, як відрізнити націоналізм від підробок.
5. Микола Сціборський. Націократія. Написана лаконічно і по суті, без ліричних відступів та інших художніх прийомів. Микола Сціборський по поличках розкладає основні політичні ідеології – демократію, соціалізм, комунізм, фашизм, описує їхні плюси та мінуси. Також аналізує диктатуру і обґрунтовує, чому вона не панацея і в яких умовах може нести користь. В останньому розділі виводить  політичну ідеологію, що в основу ставить інтереси нації – націократію та описує її основні риси.
6. Ярослав Іляш. Нація, яка не капітулює. На відміну від попередніх, цю книгу не назвеш класикою українського націоналізму, але від того вона не менш цікава. У книжці висвітлюється націоналістичний рух в Ірландії, від давнього минулого до сучасності. Цінність її в тому, що яскраво і захопливо описує націоналістичний рух за межами України. Розуміння того, що націоналізм як ідеологія  в світі – явище не лише ХХ, але і ХХІ століття – це гарне щеплення від віри в єдиноспасенність «лівацьких» ідей та глобалізації. Плюс досвід боротьби інших націй ніколи зайвим не буде. До речі, з цією ж метою корисно почитати й інші книги, наприклад «Декілька слів про національні характери» того ж автора, чи «Сингапурську історію» Лі Куан Ю...
7. Дмитро Донцов. Дух нашої давнини. Книжка розповідає про національну еліту та основні риси, якими вона повинна володіти. І не так перелічує ці риси, як надихає їх глибоким аналізом та численними прикладами. Книга не для «накачування» ерудиції, а для мотивації ставати кращим, особливо для тих, хто прагне вести за собою інших. Протипоказана тим, хто не буде використовувати прочитане на практиці.
8. Юрій Липа. Чорноморська доктрина. Основна тема – геополітика. Книга дає альтернативу постійній дискусії – за ким бути: Росією чи Європою. На щастя, сьогодні до першого варіанту схиляються або проплачені агенти Кремля, або горстка зазомбованих обивателів. На зміну цим поглядам прийшли «єврооптимісти», які вирішення всіх проблем бачать у допомозі Європи. У книзі описаний третій шлях – розрахунок на власні сили і побудова нового геополітичного регіону, відомого також як «Балто-Чорноморська вісь». Також в книзі висвітлено важливість Криму для України.
9. Степан Бандера. Перспективи української революції. Про автора, думаю, можна і не писати. Якщо знайдуться такі, хто про нього не знають – Вікіпедія вам у допомогу. Українська версія, звичайно. Хоча якщо зіставити її з російською, можна написати коротку інструкцію з російської пропаганди. Але повернемось до книги. Це збірка статтей. Друкований варіант знайти буде дуже важко, хоча можна дістати її частину, перевидану у 2015 році під назвою «Степан Бандера: …коли один скаже: Слава Україні!». Книжка безцінна тим, що дає конкретні поради з перших уст, як організувати діяльність націоналістичної організації, хоча є і статті про геополітику та ідеологію.
10. Віктор Рог. П’ята колона та її ляльководи. Теж книжка сучасного автора. Потрапила в цей список тому, що її статті дають розуміння ворожого ставлення Росії до української державності. Книга видана до початку війни (2009), проте актуальність її лише зростає. До речі, книги автора заборонені в Росії. Як то кажуть – ворога треба знати в обличчя. Пропонуємо книгою не обмежуватись, адже існує багато цікавих книг та статтей на тему російської зовнішньої політики.

Звичайно, існує ще дуже багато книжок, які варто прочитати українському націоналісту. В одну статтю всіх не вмістиш. Почали з 10-ти для розігріву. Не можемо оминути увагою «Кобзар» Тараса Шевченка (куди ж без нього!), «Біблія» (адже націоналізм заснований на християнських традиціях) та книги Григорія Ващенка (і щоб вишколи правильно проводити, і власних дітей виховувати). Також не зайвим для націоналіста буде почитати  фахову літературу (економічну, медичну, педагогічну тощо), бо універсальний боєць – це добре, але сьогодні Україні як ніколи потрібні спеціалісти.