Декомунізація і наша в ній роль

Перший етап громадської кампанії з декомунізації завершився. Про суть кампанії та її хід ми повідомляли раніше, тепер – час підбити остаточні підсумки. На питання відповідає Вероніка Дякович, координатор кампанії, член МНК.

У чому полягала суть громадською кампанії?

Ми отримали перелік населених пунктів, які підлягають перейменуванню. Нашою задачею став контроль за виконанням «декомунізаційних законів», тож ми шукали контакти голів сільських, селищних, міських рад, телефонували їм і спілкувалися: консультували, доносили інформацію, наполягали на важливості перейменування.

Чого досягли волонтери громадської кампанії?

Вдалося опрацювати значну частину населених пунктів, донести важливість процесу декомунізації тим людям, які вважали, що змінювати назви – справа остання, особливо ж у такі складні часи. На жаль, не вдалось опрацювати всі населені пункти. Причини різні: значна їх частина знаходиться на окупованих територіях (Крим, АТО), з деякими неможливо встановити зв'язок, а районі ради далеко не завжди можуть (чи хочуть) допомагати. Зрештою, за всю кампанію працювало близько 120 волонтерів, постійно - менше половини, але навіть зусиллями невеликої кількості людей ми зробили справу.

Чим громадська кампанія є корисною для суспільства?

Найголовніше – це інформаційна функція, яку виконують волонтери. Саме вони доносять до органів місцевого самоврядування меседж важливості процесу декомунізації. Більшість українців вважає, що назви сіл, вулиць, пам’ятники, меморіальні дошки і таке інше є не важливими елементами, та нікому не заважають – то навіщо перейменовувати? Проте, насправді, це все творить наш соціальний простір. Не дарма ж кожен, хто приходить до влади, хоче називати центральні вулиці іменами своїх  герої. Українцям досить жити минулим і марити про «могутність» Радянського Союзу. У нас є незалежність. У нас є своя історія. У нас є свої герої.

Які висновки можна зробити про хід декомунізації?

Волонтерам вдалося переконати не один десяток представників влади подати клопотання до Інституту національної пам’яті, або ж розтлумачити процес перейменування. Ми стали місточком між громадами, органами самоврядування та центральною владою. Це допомогло зробити процес комунікації ефективнішим, популяризувати та просувати декомунізацію.

Чи працюватиме кампанія далі?

По-перше, ми слідкуватимемо,  щоб всі населені пункти отримали нові назви до 21 лютого 2016 року. По-друге, плануємо сприяти перейменуванню об’єктів топоніміки. Зараз розробляємо механізми. Після новорічних свят знову шукатимемо волонтерів та візьмемося до роботи.

Закликаємо долучатися - анкета волонтера знаходиться тут.

Результати роботи в цифрах представлені в інфографіці.

Copy: декомунізація
Create your own infographics
Також пропонуємо до уваги інтерактивну мапу з позначенням населених пунктів, які подали заявки на перейменування до ВРУ (символ – будинок), до ІНП (символ – конвертик), не подали взагалі (символ – круг).