Місія (не)здійсненна: чому важливо реформувати Службу безпеки України

Початок кампанії: 2021 Лілія Кірик

22 січня інфопростір розірвала новина про те, що Служба безпеки України затримала полковника підрозділу «Альфа» Юрія Расюка за підозрою у підготовці вбивства бригадного генерала СБУ, начальника головного управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова на замовлення колишнього Першого заступника голови СБУ, начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, полковника Дмитра Нескоромного. І тут варто уточнити, що  скандал стосується не підрозділів, які справді воюють – контррозвідки,  військової контррозвідки, захисту національної державності, що тим самим дискредитує ці підрозділи, які зробили немалий вклад в захист країни. 

 Декілька тижнів громадськість «смакувала» цю подію, змістивши акценти при дослідженні цього питання. Акценти треба ставити не на тому, що там відбувається, а на тому, що в нас немає спецслужби – СБУ не виконує функцій, які мала б виконувати. І власне, через це і боротьба розподіл «потоків», і намагання контролювати бізнес, і вирішення між собою питань.

СБУ займається всім, але дуже мало уваги і ресурсів приділяє тому, що є її основною функцією – контррозвідкою, боротьбою з тероризмом, захистом державної таємниці та протидією розвідувально-підривній діяльності проти України. Ці функції визначені у рамковому Законі України 2469-VIII «Про національну безпеку України», прийнятому ще у 2018 році. Війна з Росією внесла певні корективи в роботу СБУ – Служба стала значно професійнішою в питанні свого прямого функціоналу, але це відбулось без будь-яких структурних реформ СБУ, а, отже, не було встановлено жодних запобіжників для «повернення» Служби на довоєнний рівень роботи. Зрештою, це можна спостерігати сьогодні: СБУ займається дрібною корупцією, пошуками медичних масок, боротьбою з лісниками за 10 кубів лісу. Тобто тим, де можна показати діяльність, але не нічого зробити.

Наразі українська спецслужба досі функціонує за Законом України «Про Службу безпеки України», прийнятим ще у 1992 році. В цей закон вписано практично весь спадок КДБ Української РСР і вже давно не відповідає вимогам часу, особливо, зважаючи на прагнення України інтегруватися до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу.


Так, у НАТО ще у 2018 році після прийняття рамкового ЗУ «Про національну безпеку України» визначили п'ять основних напрямів реформування сектора безпеки і оборони для України на 2019 рік, серед них і закон про Службу безпеки України, який має зміцнити в рамках реформи ті елементи, що містяться у рамковому законі, пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень  якого передбачає СБУ «розробити у шестимісячний строк законопроект про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" на розгляд Верховної Ради України».

Над питаннями реформування СБУ не один рік працювали представники Консультативної місії Європейського Союзу в Україні з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС), Офісу зв’язку НАТО в Україні, Центру інформації і документації НАТО в Україні, інших міжнародних організацій, Посольства США в Україні та  провідні українські експерти.

 Європейські партнери та Офіс НАТО назвали ключові зміни у Службі: 

- здійснення  парламентського контролю за СБУ. Цей пункт був першим пунктом серед тих, які визначили у НАТО ще у 2018 щодо потреб законодавчого реформування сектору безпеки та оборони України. Запровадження парламентського контролю для нагляду за діяльністю СБУ з боку новоствореного комітету – контрольного органу, який наділений реальними інструментами для виконання своїх контрольних функцій стосовно спеціальних служб, зокрема СБУ, та правоохоронних органів держави. Двічі на рік до 1 липня та до 1 лютого  комітет отримує інформацію від СБУ щодо стану виконання повноважень, визначених законодавством. 
Законопроект №9462 «Про парламентський контроль за дотриманням положень законів в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів держави» був зареєстрований НДУ 8 скликання Андрієм Левусом, проте законопроект так і не був прийнятий. Натомість у 9 скликанні створили підкомітет з питань нагляду за діяльністю державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів у складі Комітету національної безпеки, оборони та розвідки;
- демілітаризація Служби. Особовий склад формується з “цивільних” держслужбовців на конкурсній основі. Зарплатня службовців має бути  прирівняна до заробітної плати представників інших правоохоронних органів, таких як НАБУ чи ДБР;
- вдосконалення порядку міжнародного співробітництва та обміну інформацією з партнерськими спецслужбами;
- деполітизація керівної вертикалі СБУ та призначення голови СБУ на строк, що не збігається зі строком каденції Президента України;
- відмова від невластивої для спецслужби функцій контррозвідувального захисту економіки та передача розслідування корупційних злочинів до відповідних органів правопорядку. Наразі розслідування окремих правопорушень (корупція, контрабанда тощо) створюють корупційні ризики безпосередньо для самої Служби безпеки України. Служба безпеки України за жодних обставин не повинна розслідувати злочини, пов’язані з контрабандою. Це завдання разом із корупційними правопорушеннями мало б відійти до інших органів правопорядку, тому ту важливо ліквідувати відповідні підрозділи СБУ – ГУ БКОЗ, ГУ КЗЕ;
- наступний пункт повна відмова від функцій досудового розслідування випливає з попереднього, так як представники інших підрозділів СБУ, у рамках здійснення досудового розслідування можуть здійснювати тиск на бізнес;
Значне скорочення особового складу СБУ. Згідно Закону України про СБУ (у редакції від 2015 року), чисельність Служби встановлена до 27.000 осіб у мирний час, і до 31.000 осіб у особливий період. У країнах Європи з аналогічною чисельністю мешканців, та територією, чисельність контррозвідки становить близько 3000-10.000 осіб. Скорочення кількості співробітників СБУ має відбуватися відповідно до пріоритетів роботи  та включати в себе оптимізацію операційних процедур; 


Особовий склад СБУ має поділятися на оперативний, аналітиків та допоміжний персонал. Фокус роботи Служби – збір інформації, обробка та оцінка проаналізованих даних. 


Трохи про намагання реформувати Служби на законодавчому рівні…

Трохи більше року тому, 10 березня 2020 р. президентський законопроект № 3196 «Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України» зареєстровано і 28 січня цього року прийнято за основу в першому читанні.
Нинішній варіант Закону зовсім не поділяє позицій, відзначених західними партнерами й національними експертами. Серед найбільших недоліків цього законопроекту: збереження правоохоронної функції (таким чином СБУ має діяти згідно із законом про оперативно-розшукову, а не контррозвідувальну діяльність) та широкі повноваження СБУ як органу досудового розслідування.  
Відтак, законопроектом передбачається, що Генпрокурор або його заступник зможуть передавати до СБУ будь-яку справу, якщо вона відповідає критерію протидії злочинам, що загрожують національній безпеці України. Потенційним джерелом зловживань і тиску на бізнес є посилення повноважень СБУ з отримання інформації від правоохоронних та інших державних органів, військових формувань, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб: суб’єкти, яким адресовано запит, будуть зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів безоплатно надати СБУ запитувану інформацію.
Законопроект фактично зберігає в СБУ Головне управління з боротьби з корупцією, змінюючи його назву, але не функції. Заступник керівника з реформування СБУ зазначає, що потрібен орган, який захищатиме економічну безпеку держави, тим більше, що такі функції відносяться до завдань контррозвідки і в державах НАТО. Проте ВРУ прийняла Закон, яким створила новий орган – Бюро економічної безпеки – правоохоронний орган, на який покладається виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України. І тим самим не тільки дублює повноваження Служби безпеки у цій сфері, а й збільшує потенційні корупційні ризики.
Офіс Президента та СБУ демонструють бажання до реформи, але поданий ними законопроект отримав негативні оцінки наших міжнародних партнерів. В цьому документі є поверхневі зміни в статусі працівників та службовців СБУ, але залишаються функції боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Цей законопроект не відповідає всім ключовим критеріям, які визначили наші партнери з НАТО: трансформація СБУ в деполітизовану, ефективну, самодостатню спеціальну службу, що зосереджуватиметься на виконанні її основних завдань, визначених законом про національну безпеку. До них належать: протидія розвідувально-підривній діяльності проти України, контррозвідувальний захист, боротьба з тероризмом й охорона державної таємниці. Зрештою, СБУ має відповідати найкращим практикам країн-членів ЄС та НАТО, щоб згодом стати партнером, якому довіряють, в обміні секретною (розвідувальною) інформацією між європейськими та державами НАТО.