Зрадники національних інтересів Грузії – небезпека для всього світу

19 березня у Києві відбулася прес-конференція, темою якої стала зрада національних інтересів проросійською владою Грузії. Ініціаторами заходу стали організації «Альянс Балто-Чорноморських Націй» та «Антидиктаторський фронт».

Ініціативна група провела розслідування, у ході якого було виявлено та складено список проросійських політиків, котрі прийшли до керівництва Грузії після правління Михеїла Саакашвілі на чолі з Бідзіна Іванішвілі. Головною тезою прес-конференції стало те, що інтереси бізнесменів, котрі керують Грузією, орієнтовані на Російську Федерацію.

У прес-конференції взяли участь співзасновник «Альянсу Балто-Чорноморських Націй» Тамара Шевладзе, заступник голови «Молодіжного Націоналістичного Конгресу» Дмитро Жмайло та представник демократичної опозиції Казахстану Айдос Садиков.

«Усім відомо, що нинішнє грузинське керівництво фактично визнало анексію Абхазії та Південної Осетії, послідовно зупиняє курс на вступ у НАТО, переслідує грузинських громадян та опозиціонерів, які беруть участь у бойових діях на боці України», - сказав Айдос Садиков, представник демократичних сил Казахстану. Усі ці тези було проілюстровано фактами, котрі вдалося зібрати у ході моніторингу діяльності представників нинішнього грузинського уряду.

«Ми виступаємо з офіційним зверненням до Служби безпеки України, наголошуючи на необхідності введення санкцій проти прокремлівських чиновників Грузії. Ми вимагаємо накласти заборону на їх в’їзд на територію України», - зазначила Тамара Шавладзе, співзасновник «Альянсу Балто-Чорноморських Націй».

Список грузинів, які проявляють проросійську позицію та становлять загрозу для незалежності Грузії та євроінтеграції:

  1. Паата Закареішвілі,  міністр з реінтеграції Грузії.

  2. Ніно Бурджанадзе, громадсько-політична діячка Грузії.

  3. Зураб Абашидзе, спеціальний представник прем’єр-міністра Грузії з урегулювання стосунків з Росією.

  4. Трістан Цителашвілі, так званий генерал-ветеран Абхазської війни, колишній комбат батальйону «Аваза» Міноборони Грузії, що стверджує, буцімто проходив навчання в освітніх закладах Міноборни України та має звання «Почесний Генерал ЗСУ», видане йому Генеральним штабом ЗСУ. Щодо цієї постаті, було подано лист до Міністра оборони України Степана Полторака з проханням підтвердити або спростувати інформацію щодо звання та проходження навчання в МО України.

  5. Гіоргій і Заза Вольцкі, парламентарі Грузії.

  6. Ека Беселія, голова парламентського комітету з прав людини.

  7. Гіоргі Заза Габедава, громадсько-політичний діяч Грузії.

  8. Манана Кобахідзе, віце-голова парламенту Грузії.

Унаслідок їхньої діяльності, відбувається кардинальна зміна вектору подальшого розвитку Грузії від проєвропейського на проросійський. Окрім цього, було виділено кілька ЗМІ, які також сприяють прокремлівським інтересам «Грузия и мир», «Свободное поколение», «Российский Грузино-Армянский Альянс».

«На нашу думку, нинішня ситуація в Грузії дуже нагадує ситуацію в Україні напередодні Революції Гідності. Коли влада нібито декларує проєвропейський вектор, а насправді цинічно здає національні інтереси на користь Кремля. Не враховуючи при цьому настрої своїх громадян, які після численних збройних конфліктів ініційованих Росією, та окупації Абхазії та Південної Осетії, дуже і дуже далекі від симпатії до Москви. На думку деяких експертів сценарій подальшого розвитку подій, багато в чому може буде схожим на український, включаючи акції протесту та можливу загрозу анексії. Підтвердженням цього, є те, що останнім часом на території Грузії було виявлено російську військову техніку», - зазначив заступник Голови МНК Дмитро Жмайло, представник «Альянсу Балто-Чорноморських Націй».

Також вдалося встановити скайп-зв'язок з політологом Станіславом Федорчуком, який наголосив на трьох моментах: по-перше, не дивлячись на так званий проєвропейський напрямок, який декларує Грузія, насправді у своїй політиці керівництво орієнтується на інтереси Кремля; по-друге, діалог Грузії та Російської Федерації призвів поки що тільки торговельне зростання, про «політичні» плоди говорити зарано; по-третє, якщо так і далі піде, то ми побачим, як Грузія перетвориться з форвардів з євроінтеграції на російську «колонію».