Згадуючи ''Гурби-Антонівці''

Настала весна. І хоч земля ще вкрита снігом, а виходячи на вулицю ми все ще боїмося забути рукавички, в наших головах уже квітне думка про Гурби.

Для мене все почалося у вагоні потягу  "Сімферополь - Мінськ". Будучи під враженнями від весняного походу Кримським горами, я в черговий раз почула про цікаву теренову гру - і вже тоді з’явилося бажання випробувати себе.  Мої знання і уявлення про цю гру були химерними і лякаючими. Три доби посеред  незнайомого лісу площею 25 квадратних кілометрів,  масштабні бої, заборона палити вогнище, цілковита конспірація, відсутність нормальної води, їжі і сну. На перший погляд – якесь знущання над собою, а насправді ж – заряд емоцій, адреналін і просто купа нових гарних друзів з усіх куточків України. Навіть не вагаючись і особливо не роздумуючи їхати чи ні я подала зголошення.  Будь що буде. І з тієї миті я жодного разу не пожалкувала.

Перший бій стався неочікувано і від того емоції просто скипіли. Коли весь наш курінь оточили, здалося, що виходу немає, а виявилося - вихід є завжди. І наша команда здобула перемогу, жаль, що тільки в тій бійці, а не в усій грі. Я тримала в руці декілька пов’язок супротивників і навколо бачила щасливих людей з такими ж пов’язками в руках. Перша перемога багато значила для мене. Це було такою безмежною радістю, яку словами просто не передати.  Той, хто жодного разу не був на Гурбах, ніколи не зрозуміє, як воно  -  боротися до кінця. Адже під час бою тобі абсолютно байдуже, валяєшся ти в калюжі, чи хапаєш ротом пилюку з дороги, байдуже, скільки людей навколо. А ціною є лише пов’язка, певна кількість балів і придумана перемога. Щоразу задаюсь питанням "Як воно - боротися за життя? ".

Кожного разу Гурби розкривають щось нове, і це зовсім не пов’язано з новими правилами. Різні погодні умови, різні люди, різні прийоми і різні обставини. Навіть та сама територія з роками зазнає суттєвих змін.  Тож кожного року, я відкриваю для себе абсолютно нову історію, абсолютно нову незабутню пригоду і тільки мої почуття, захоплення, шалена радість і адреналін все так же не стихають! Гурби - це неперевершений досвід, весела і водночас серйозна гра, воля до перемоги, жага життя і заряд енергії, що не залишить байдужим жодну людину!