Україна і Литва: об'єднатися, щоб не втратити незалежність

Сьогодні - 65 років з дня відродження Литовської держави.

Про Україну, війну на Донбасі, агресію Росії, позицію Литви та можливу співпрацю говорили на робочій зустрічі екс-голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу Сергій Кузан, лідер Білоруської опозиційної партії свободи Сергій Висоцький з представниками литовського парламенту, громадськості та ЗМІ.

Це вже не перші кроки Молодіжного Націоналістичного Конгресу в напрямку розбудови новоствореної організації «Альянс Балто-Чорноморських Націй» (АБЧН), членом якої є МНК. За словами Сергія Кузана, наразі важливо налагодити співпрацю з країнами балто-чорноморського регіону, щоб мати ресурси для спільних дій проти російського імперіалізму.

«Наша поїздка до Литви – це поки що не плановий візит, а робоча нарада. Головним завданням, яке ми поставили собі – дати експертну оцінку ситуації, а також – донести правдиву і об’єктивну інформацію про становище на передовій на Сході України», - пояснює Сергій Кузан. Він – волонтер, який з самого початку військових дій на території України займається збором та доставкою допомоги українським військовим. «Я спілкуюся з хлопцями, знаю про їхні потреби, бачу ситуацію на фронті власними очима, - говорить він, - тож поставив собі завдання: донести необхідність співпраці наших країн і громадськості. Сьогодні війна не в окопах, як було на початку ХХ століття. Це – «гібридна» війна, коли Росія виснажує всі можливі ресурси України, сіє паніку та страх в інформаційному полі…».

Тож питання співпраці між Україною, Литвою та іншими по-справжньому братніми народами, стоїть найгостріше за всю історію наших держав. Усе просто: якщо хочемо вижити, уникнути потрапляння у прожерливе черево російського імперіалізму, мусимо об’єднуватися. «Поодинці наші країни заслабкі та ресурсно замалі, щоб протистояти Росії. Разом – ми дійсно можемо дати відсіч», - говорить про важливість об’єднання балто-чорноморських країн Сергій Висоцький. Він зазначає, що ситуація в Білорусі не є стабільною, як здавалося раніше: помітна активізація прокремлівської агентури, спричинена зміною риторики Лукашенка та дещо неоднозначною позицією. Білорусь стоїть перед вибором: яку ж сторону насправді підтримати. Росія не може дозволити обрати «не той вектор», а тому – застосовує активні дії в Білорусі. За цим не можна просто спостерігати: потрібно дати розуміння, що об’єднання держав проти Росії не є міфом. Це – реальність. І допомога Україні – перший крок до співпраці.

Литва вже допомагає Україні фінансово. Але щоб ця допомога була якомога ефективнішою, литовці повинні чітко розуміти що відбувається на Донбасі і які потреби дійсно є в українських військових. Інформаційний простір насичений викривленими даними, що спотворює ситуацію. Тому, за словами Висоцького,  спілкування між представниками волонтерства та громадськості є вкрай важливим.

«Ми зустрічалися як з експертними колами урядовців, так і з представниками громадськості. Приємно, що вдалося зустріти відгук: литовці розуміють, що мета Путіна – зупинити розвиток держав. Історичний досвід засвідчує, що апетити Росії невгамовні, і наступною зоною, куди Росія спрямує агресію, стануть Білорусь і країни Прибалтики.  Що робити? Розраховувати на допомогу Європи – можна, але бачимо, що повоєнні договори втратили чинність, тож покладатися варто тільки на себе. Об’єднання по лінії балто-чорноморської осі, яке  пропонує АБЧН, має перспективи: тільки пострадянські країни розуміють сутність «руского міра»», - додає Сергій Кузан. Він переконаний, що співпраця не повинна бути ситуативною: треба позбавлятися поняття «чужої війни». Те, що відбувається в Україні – стосується всього світу, а передусім – пострадянських країн. Ми будемо програвати, доки не усвідомимо цього. Ми маємо приклад успішної боротьби Великого Князівства Литовського проти Московської держави: лише спільними зусиллями вдалося перемагати. Саме співпраця наших урядів, громадськості та силового блоку дасть шанс нашим націям протистояти «Мордору».

*****

Окрім цього, Сергій Кузан зустрівся з націоналістичною молоддю, яка готова співпрацювати з Молодіжним Націоналістичним Конгресом. «Литва і Україна – держави, в історії яких можна проводити безліч паралелей. Мало хто знає, що їхнім аналогом УПА були «лісові брати» - партизанські групи, що зброєю відстоювали незалежність Батьківщини, а в 1991-му Литва пережила свій національний «Майдан» з власною «Небесною Сотнею»... Їй встановлено пам’ятний комплекс у центрі столиці, а у стінах парламенту роком здобуття незалежності Литви є 1918 рік – саме тоді, як вважають литовці, незалежність було дійсно виборено, а в 1991-му відновлено після радянської окупації. Це вражає. Так само має бути в нас. Нам є чому вчитися одне в одного».