Табір ''Коловрат'': влада проти дітей. Раунд другий

Сумщина - регіон, що на карті України розмістився у північно-східному куті, саме на кордоні з Росією. Хтось може зробити висновок: зрусифікована провінція, розташована на одвірках, ніби відірвана від своєї держави. Та думка ця хибна. Адже варто пройтися центральною вулицею, і почуєш, як молодь співає бандерівські пісні, побачиш жовто-блакитну стрічку на сумці якоїсь дівчини, наліпку про патріотичний наметовий табір і чоловіка з джурою на голові. Суми - місто, де попри всі перешкоди, українські патріоти гучно заявляють про себе та вчать земляків любити мати-Україну.

Уже дев'ятий рік Молодіжний Націоналістичний Конгрес у Сумській області збирає дітей на табір “Коловрат”. Та не лише організація готується до табору. Разом з ними й влада активно гострить вила, шукає спосіб закрити “збіговисько чортів-націоналістів”. Цього року - ще й фашистів, адже, за словами Олександра Бойка, голови Сумського МНК, “складається враження, що в очах влади, фашисти - це всі ті, хто не стоїть перед нею на колінах, а тому треба боротися з цією навалою”. Тому не дивно, що молодь з активною громадською позицією - перші, кого не хочуть бачити регіонали.

Але це не завадило шістдесятьом молодим людям зібратися поблизу села Вільшане у Сумському районі, аби прожити два тижні разом, розкриваючи свої позитивні та негативні сторони, знаходячи нових друзів, здобуваючі знання та досвід, перебуваючи в середовищі українського націоналізму.

1 - 14 липня берег річки Псел зустрічав сумчан та гостей з Тернопільщини, Київщини, Житомира, Харкова, Дніпродзержинська, Кривого Рогу та інших міст України. Таборовики віком 7 - 18 років були поділені на 6 роїв, а Провід табору склав 7 осіб.

“Намагалися зробити так, щоб діти не мали ні секунди вільного часу. Щоб стали зібранішими, аби встигати за шаленим темпом таборового, а потім - і реального життя. Програму складали, враховуючи ледь не всі інтереси, які є у молоді: що їм цікаво почути на лекціях, у які спортивні ігри краще змагатися, які креативні завдання виконувати, що співати, куди йти на вимарш....”, - говорить про програму керівник ланки інструкторів Олеся Горяйнова.

Тож протягом 14 днів діти спробували себе у ролі гравців у регбі, футбол, волейбол; відчули драйв від переправи через річку; спробували себе як художники та поети, розмальовуючи друзів до боді-арту чи пишучи вірші на сценки під час вечірніх ватр; воювали у тереновій грі; натирали ноги дорогою до крейдяних гір поблизу  с.Могриця; ставали на час конструкторами і будівниками Січі з піску; вчилися перемагати та програвати у грязьових боях; відбивали атаки ворогів на нічних алярмах...простіше кажучи, ставали сильнішими, дисциплінованішими, отримуючи при цьому море емоцій, які грітимуть душу протягом всього життя.

“Щовечора, сидячи поблизу складеної нами ватри, співаючи пісень, я думала про день, що минав. Втома і бажання отримати ще більше вражень - неймовірне поєднання. “Коловрат” дав мені сотні найяскравіших спогадів на все життя”, - запевняє десятирічна Софія, яка вперше відвідала наметовий табір.

На перший погляд, - ідилія: діти щасливі і це головне. Та була і обставина, яка вносила ложку дьогтю в бочку меду: депутатське звернення з проханням перевірити табір (фактично - закрити його). Написане воно під егідою тушки Олександра Волкова: “У зв'язку з інформацією про знаходження на території так названого дитячого наметового табору “Коловрат” холодної та пневматичної зброї, що само по собі є джерелом підвищеної небезпеки,  проведенню організаторами дитячого табору комплексу заходів з негативного психологічного впливу на свідомість підлітків, відсутності в колективі табору професійних педагогів, психологів, належного збалансованого харчування, просимо...”. І тут - навала лісників, працівників МНС, санстанції...

Чи мали депутати підстави звинувачувати табір в неналежній організації? Найчеснішу та найоб'єктивнішу оцінку дадуть лише діти. Судячи з того, що майже кожен, хто відвідає “Коловрат” раз, обов'язково повернеться туди ще і ще, виходить цілком логічний висновок: прагнення влади зірвати табір - це намагання перешкодити “звучанню бандерівських пісень на Сумщині”.

Молодіжний Націоналістичний Конгрес у Сумській області запевняє, що діти матимуть можливість розвиватися у дусі патріотизму. В цьому їх підтримають люди, які і цього року допомогли табору. Хто - фінансово, хто - своєю присутністю, хто - інакше.

“Раді були бачити у нас в гостях Сергія Василюка з гурту “Тінь Сонця”, автора пісні “Меч Арея” Василя Лютого, народного депутата  Олега Медуницю, багатьох інших, хто своєю присутністю наповнював табір змістом. Наступного року чекаємо і їх, і тих, кого ще не зустрічали”, - говорить Олександр Бойко.

Перший раунд боротьби, що минулого року розгорілася з тих же причин, закінчився на користь “Коловрату”. На сьогодні, рахунок 2:0. Влада програє. І не дивно, адже проста і відома всім істина: добро перемагає. А з ним - і чесність, і гідність, і правда. На завершення, згадаємо рядки з фактично “гімну” цьогорічного “Коловрату”: “у світі багато брудного й заразного, але той, хто хоче, залишається чистим”.