Сейм Польщі проголосував за "м’яке" формулювання щодо Волинської трагедії (ОНОВЛЕНО)

Головна законодавча палата Польщі, Сейм, на своєму засіданні ухвалив спеціальну заяву щодо Волинської трагедії, яку назвав "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Як передає кореспондент УНІАН з Варшави, за це рішення проголосували 263 депутати при 231 необхідному голосі. З понад 440 депутатів, які взяли участь в голосуванні, проти проголосували 33 депутати, а утрималось 146. Проте Сейм Польщі не підтримав поправку, якою частина депутатів хотіли встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії, мучеництва кресовян. За неї проголосували 178 депутатів, проти - 259 депутатів. Представник РО Роберт Тишкевич, котрий представляв компромісний варіант заяви в справі Волинської трагедії, зазначив, що комісія вирішила відмовитися від встановлення цього дня Днем пам'яті кресовян через те, що насправді кресовяни постраждали не лише на Волині. Він нагадав, що багато поляків, котрі жили на так званих кресах, постраждали від Радянського союзу, котрий напав на Польщу 17 вересня 1939 року. Перед голосуванням перед депутатами Сейму виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, котрий закликав "не загострювати" позицію в справі Волинської трагедії, нагадавши, що 5 років тому назад польський парламент вже визнавав ті події "етнічною чисткою". Він наголошував, що з цього часу насправді нічого не змінилося та звертав увагу, що "гостріше сформулювання" негативно вплине на перспективи європейської інтеграції України. Нагадаємо, Українці та польські історики по різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії, яка стала найбільш кривавим українсько-польським конфліктом в історії двох народів. Українські історики, зокрема, вважають перебільшеними дані польських колег про 100 тисяч польських жертв, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тисяч поляків. Крім цього вони звертають увагу на те, що українці теж масово гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом членів ОУН та вояків УПА.