70 років Волинської трагедії. Чи посваряться Київ та Варшава?

11 липня минає 70-та річниця кривавої неділі, яка стала апогеєм етнічних чисток польського населення Волині. Як повідомляє «Главком» який посилається на Rzeczpospolita, яка отримала доступ до проекту Резолюції , яку парламентарі «Громадянської Платформи» приготували з цього приводу. Слово «геноцид» у ній не використовується, хоча саме так називає Волинську різанину Інститут Національної Пам’яті. Також не пропонуються встановити 11 липня Днем пам’яті мучеництва Кресовян, хоча за це роками ратують родини загиблих.
Ще раніше у Сеймі свої проекти підготували всі партії окрім «Громадянської Платформи» і Руху Палікота. Усі пропонують встановити День пам’яті, лише Союз Демократичних Лівих Сил не називає трагедію «геноцидом». Проект лівиці говорить про «геноцидні злочини».
Депутати «Громадянської Платформи» не лише написали проект найбільш м’якою мовою, але в додатку визнали найменшу кількість жертв. «В результаті дій українських націоналістичних організацій загинуло кількадесят тисяч невинних осіб» - пишуть вони і лише в другому абзаці додають, що жертви належали до «польської меншини». Тим часом проект, який підготувала «Польська Селянська Партія» говорить про 200 тисяч жертв.
Звідки такий консерватизм проекту «Громадянської Платформи»? Керівник Сеймової Комісії з культури Івона Слєдзінська–Катарасінська з «Громадянської Платформи» не приховує, що підставою стало побоювання псування стосунків з Україною. «У Резолюції варто прагнути встановити істину. Однак це не означає, що хочемо перекреслити увесь попередній доробок Польщі у справі демократизації цієї держави особливо в контексті Угоди про Асоціацію з ЄС» – пояснила вона.
Україна збирається підписати Угоду в листопаді. Одним з пріоритетів польської зовнішньої політики вже багато років є залучення сусідів до ЄС і відторгнення від Росії.
Коли у квітні різкий проект Резолюції щодо 70-ї річниці різанини підготувала «Польська Селянська Партія» російські видання «Российская газета» і «Независимая газета» із задоволенням зауважили, що прийняття такої Резолюції може загострити українсько – польські стосунки.
«В інтересах Росії буде розігрування згаслого польсько–українського конфлікту», – вважає Міхал Камінський, євродепутат від партії «Польща є Найважливішою» і знавець східної політики.
Додає, що прийняття гострої за змістом Резолюції може поглибити політичні конфлікти в Україні. Правляча проросійська Партія регіонів Віктора Януковича закликає засудити дії українських націоналістів, зовсім протилежної точки зору націоналістична «Свобода», яка всю провину перекладає на польську Армію Крайову.
У Сеймі вже з’явились голоси, що готуючи свій проект Резолюції, «Платформа» не має керуватися винятково благом України. Намагаючись проштовхнути свій проект, «Платформа» може напоротися на опір коаліційної «Польської Селянської Партії», яка багато років виступає за засудження дій УПА і встановлення Дня пам’яті мучеництва Кресовян. – Це навіть не прохання, а благання. Встановимо цей день, аби діти жертв могли схилити голови, вшановуючи загибель своїх батьків – апелює депутат «Польської Селянської Партії» Францішек Єжи Стефанюк.