На попередній рівень


Дещо про роль матері

14.05.2017
 

Марія Дубініна, Інформцентр МНК

Чому ми, націоналісти, святкуємо травневий День матері, а не відомий Міжнародний жіночий день у березні? Відповідь - фактично на поверхні: ми цінуємо роль матері значно більше, аніж будь-які інші ролі жінки (а їх може бути багато: від домогосподарки до кар’єристки).

Та не будемо дискутувати щодо свята. У цих рядках спробуємо визначити, чи кожна жінка повинна ставати матір’ю, і чому рішення народити дитину повинне бути свідомим та виваженим. 

Материнство відіграє ключову роль у розвитку суспільства. Починаючи від продовження роду, закінчуючи “правильним” вихованням  - значення матері неможливо переоцінити. Завдання, які стоять перед батьками, є складними та потребують серйозного ставлення.

Усвідомленість та незалежність від загальноприйнятих правил – саме ці два фактори мають бути вирішальними у прийнятті рішень, що визначають вектор життя (зокрема, народження дитини і т.д.). Не так важливо, читатиме цей текст жінка чи чоловік, адже відповідальність за виховання дитини мають нести обидва з батьків. Кожен повинен виважено підходити до прийняття рішення: чи можу і хочу я виконувати роль батька/матері, виховати гідну людину? Звісно, стовідсоткової відповіді бути не може. Але народжувати “бо треба” чи “всі так роблять” – це не більш, ніш данина суспільним нормам, що може принести більше недоліків, ніж переваг.

Народити  і виховати – це справжня робота, яка має стати пріоритетом. На більше ніж десять років слід цілком віддати себе, свій час і увагу дитині. Те, що прищеплять їй батьки, стане основою для розвитку особистості.

Для націоналістів виховання молодого покоління – вкрай важливе питання. Хто, як не ми, повинні піклуватись про генофонд нації та зрощувати майбутніх представників національної еліти? Про це дуже влучно говорить Олена Теліга у статті “Якими нас прагнете”, описуючи жінку-матір, яка повинна закласти у свідомість дитини, що головне – це Україна. Так, якщо доведеться боронити державу зі зброєю в руках, мати не повинна жаліти і берегти свого сина. Навпаки, без жодних вагань дати йому зброю і відправити на передову. Саме таке виховання - правильне, такі родини як мінімум викликають повагу, більше того – стають справжнім фундаментом нації.

До речі, українська церква пояснює те, що на війні гинуть найкращі сини і доньки України, еліта та цвіт нації через влучну аналогію. Так, як будівельник закладає найкращий матеріал для фундаменту будівлі, так і Бог кладе в основу України найкращих людей… Їх жертва ніколи не буде даремною, якщо вони стануть прикладом для інших. Влучно писав Юрій Горліс-Горський у “Холодному ярі”: “Коли я впаду… мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце”. 

З цієї позиції, матір виконує дуже важливу роль у формуванні нації. Але чи кожна повинна стати матір’ю і виховати дитину у правильному руслі? Певно, ні. Лише та, що має достатньо хоробрості, розуміння та сили. Погодьтеся: не кожній під силу поєднати виховання дитини з активністю в інших сферах суспільного життя. Простіше кажучи: не перетворитись в домогосподарку в бігудях, заколисуючи сина. 

Ми святкуємо День матері, бо щиро захоплюємось і висловлюємо подяку тим матерям, що виховали гідних українців, і при цьому - продовжили працювати на користь держави. Вдалим прикладом є Катерина Зарицька, член ОУН, зв’язкова Романа Шухевича, мати художника Богдана Сороки. Вона народила сина у в’язниці, але змогла продовжити активну діяльність в ОУН, а сина виховала українським націоналістом. Він також став ОУНівцем.


P.S. Просто подякуйте своїм матерям за те, що вклали в вас усе найкраще. І не лише словами, а й діями - пам’ятайте, що ви - їхня гордість, сумління і надія.

 




Теґи