Сергій Кузан: ''Для мене Вітчизняна Війна триває просто зараз''

Для мене Вітчизняна Війна триває просто зараз. На нашому Донбасі щодня гинуть наші хлопці. За нашу країну. Те, що було з 41-го по 45-й роки - це зіткнення двох жахливих тоталітарних систем. ГУЛАГ проти Аушвіца. ГУЛАГ переміг. Це є велика Перемога для нас, для українців? Те, що розпочалось в 39-му - це Світова Війна. В цій війні загинули українці. Люди. І я за те, щоб вшанувати пам'ять і висловити повагу до живих. Так сталось, що Україна була роздерта двома імперіями, українці воювали і в радянській, і в німецькій, і, до речі, в американській (союзницькій) армії. Воювали також і проти імперій, на 2 фронти, за Самостійну Україну - в лавах УПА. Хто з них "більше заслуговує" на вшанування сьогодні? А хто на осуд? Чи все вирішуємо простою формулою "переможців не судять"? Чи мірятимемось кількістю жертв, принесених тією чи іншою тоталітарною системою? Пам'ять і примирення для кожного, хто боровся проти загарбника, без розподілу на "сорти", "першість" або "важливість". Ось що маємо відзначити щороку, а не криваву "Перемогу", і тим більше - не святкування. Це свято на крові. Моєму живому дідові зараз 90, він зараз ледве ходить. На війну його забрали 17-річним юнаком. Ті старші, хто реально воював і командував, вже давно в труні. І здебільшого їх звели в могилу ще за Сталіна з Хрущовим (до речі, тоді в "тюрмі народів" жодних святкувань "перемоги" не було - ще живі були реальні учасники). Тому рожевощокі статні орденоносці, що бадьоро маршируватимуть 9травня і виголошуватимуть палкі промови - здебільшого ряджені енкаведисти. Я дивлюсь на свого діда і розумію, що в таких як він вже банально немає сил на помпезності. Та й які можуть бути помпезності, коли просто зараз в нашій країні Війна? Коли хлопці по року чекають на статус УБД? Коли ось вони, поряд: ветерани Вітчизняної Війни. Живі й молоді. Чекають на лікування. А родини загиблих - на забезпечення від держави. Ті, хто зараз воює і хто загинув за Україну на Донбасі заслуговують не меншої поваги, аніж ті хлопці, що воювали в 39-41-му. Чи достатньо вони вшановані? Ні. Тож поки ми не змінимо свою свідомість і не навчимось справедливо вшановувати всіх наших героїв і жертв війни, я б не грався з історичною пам'яттю. Тупе загравання і спекуляції на темі запросто може стати ідеологічною зброєю проти нас самих.